Справа № 953/485/24
н/п 2/953/1536/24
"31" жовтня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуба Г.А.,
секретаря судового засідання Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
22.01.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 18.09.2015 виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 49.
22.01.2024 до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зубу Г.А.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2024 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 23.08.2024 витребувано у позивача оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.09.2015 та роз'яснено, що відповідно до п. 9 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. Вимоги ухвали необхідно було виконати до 01.10.2024.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний поштовий конверт з відміткою про відсутність адресату за адресою, зазначеною в позовній заяві, що свідчить про належне його повідомлення, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ухвала про витребування доказів була отримана 05.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Разом з цим, позивач, без поважних причин, не надала на вимогу суду витребуваний доказ, зокрема, оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.09.2015, без якого розглянути спір по суті не представляється можливим, оскільки для розгляду справи по суті та ухвалення рішення про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб є доказом, що підтверджує існування шлюбу на час розгляду справи в суді.
В силу ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи вищевикладене, осільки позивач, будучи повідомленою про необхідність подання доказу, без поважних причин не надала його на вимогу суду в строки передбачені ЦПК України, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.223, п.9 ч.1 ст.257, ст.ст.258,260,261,354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2024.
Головуючий Г.А. Зуб