Справа № 468/1775/24
2-о/468/70/24
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
31.10.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Звягіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, у якій просить суд встановити факт, що вона та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7., який 20.05.2024 року під час виконання обов'язків військової служби їз захисту Батьківщини, був захоплений у полон, неподалік населеного пункту Вовчанськ, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2003 року до 05.04.2024 року.
Вказані вимоги обґрунтовано тим, що вона проживала разом з ОСОБА_2 з 2003 року як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. Шлюб не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби. За час спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, що за час проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту; крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідне для отримання грошового забезпечення ОСОБА_2 як військовослужбовця, захопленого у полон, та інших виплат, соціальних пільг як члену сім'ї військовослужбовця.
Процесуальні дії у справі та заяви сторін.
Заява надійшла до суду 04.09.2024 року.
04.09.2024 року відкрито провадження та залучено в якості заінтересованих осіб : Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19.02.2024 року відкрите провадження у справі.
23.09.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява з проханням відмовити заявниці в задоволенні заяви.
30.09.2024 року від Міністерства оборони України надійшла заява про участь в засіданні представника в режимі ВКЗ. А також з заявою з проханням відмовити заявниці в задоволенні заяви.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою заяву. Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_1 до суду не з'явилися, причини неявки не повідомили. Представник Міністерства оборони України заперечила проти задоволення заяви.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які показали, що заявниця з 2003 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 до дня його мобілізації 05.04.2004 року, дослідивши наявні у справі матеріали (копію паспорта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копію військового квитка ОСОБА_2 , копію сповіщення сім'ї № 508 від 31.05.2024 року, копію заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідь на неї від 15.07.2024, копії актів обстеження місця проживання та встановлення факту проживання, копію довідки про взяття на облік ВПО, копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_2 , копію спільного фото, на якому зображені заявниця, ОСОБА_2 та їх спільна дитина, копію обліково-послужної картки ОСОБА_2 , в якій як співмешканка записана ОСОБА_1 ), за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги роблю висновок про можливість задоволення заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 з 2003 року як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. Шлюб не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби. За час спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку вони разом утримували та виховували. Крім того, що за час проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту; крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. З серпня 2022 року проживають в с. Новогеоргівка Баштанського району, де були зареєстровані як ВПО.
05.04.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 був мобілізований в ЗСУ. Останнім місцем проходження ним служби була військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окремий мотопіхотний батальйон). 31.05.2024 року сім'я отримала сповіщення про те, що ОСОБА_2 20.05.2024 року під час виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, був захоплений у полон. Зазначені факти в судовому засіданні підтвердили свідки.
ОСОБА_1 зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_5 за роз'ясненнями чи може вона отримувати грошове забезпечення ОСОБА_2 за час перебування його в полоні як цивільна дружина. Однак їй було повідомлено, що отримувати його грошове забезпечення може лише дружина, з якою офіційно укладено шлюб.
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За вимогами пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Слід зазначити, що інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним кодексом України і закріплений, зокрема, у статті 74 СК України.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК України є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сімейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов'язків кожним із подружжя на рівних засадах. Цей принцип базується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й означає право кожного з подружжя на особисту свободу; спільне вирішення питань материнства, батьківства, виховання й освіти дітей, інших питань життя сім'ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї індивідуальності; обов'язок подружжя щодо побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, спільної турботи про матеріальне забезпечення сім'ї та розвиток дітей.
Тобто, первісним чинником з метою визначення, чи перебувають особи у відносинах, тотожних загальновизнаному поняттю сім'ї, є встановлення наявності у осіб спільних особистих немайнових прав та обов'язків - врегульованих нормами сімейного права відносин стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.
Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 643/6799/17 роз'яснив, що для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
З огляду на наведене, системний аналіз наявних у справі доказів дозволяє дійти висновку, що заявниця, на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України, надала суду належні і допустимі докази на підтвердження факту проживання однією сім'єю разом із ОСОБА_2 у період з 2003 року до 05.04.2024 року, якими довела наявність спільного побуту та проживання, виховання спільної дитини, тобто відносин, що за своєю суттю відповідають відносинам, притаманним подружжю.
У зв'язку з викладеним, судом встановлений той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 2003 року до 05.04.2024 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Отже заява підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити .
Встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , який 20.05.2024 року був захоплений в полон ЗС РФ, в період з 2003 року до 05.04.2024 року .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 04.11.2024 року.