Справа № 146/1071/24
"04" листопада 2024 р. смт.Томашпіль
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024020200000089 від 07 травня 2024 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антонівка Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, освіта середня, одружений, на утриманні має шість неповнолітніх дітей, інвалідом, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, учасником АТО та депутатом не є, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 в порядку ст. 89 КК України не судимий:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
В умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб з подальшим продовженням, ОСОБА_5 у другій половині грудня 2023 року, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , де також в той час перебував ОСОБА_4 . В подальшому зазначені особи почали розпиття спиртних напоїв, в ході чого ОСОБА_4 заснув, залишивши свій мобільний телефон марки «Тесno» моделі «ВD 2d» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 на столі, в цей час у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення крадіжки мобільного телефону марки «Тесno» моделі «ВD 2d» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , належного ОСОБА_4 .
У подальшому реалізовуючи свій умисел спрямований на крадіжку чужого майна ОСОБА_5 дочекався поки ОСОБА_6 покинув кімнату, де відбулося розпиття напоїв та де знаходився вказаний телефон, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, діючи умисно, реалізовуючи умисел спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, таємно взяв зі столу до рук мобільний телефон марки «Тесno» моделі «ВD 2d» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_4 та заховав до кишені свого верхнього одягу. Після цього , з часом повернувся до власного домогосподарства, де передав даний телефон дружині для користування, при цьому повідомивши, що знайшов йогона стадіоні у с. Антонівка Тульчинського району Вінницької області тим самим, розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 964,62 грн.
Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, які виразились в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ОСОБА_5 діяння.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти заявленого клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частина 1 ст. 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886- ІХ.
Вказаним Законом внесені зміни до ст.51 КУпАП, згідно з якими, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для кваліфікації злочинів чи адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Так, податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Прожитковий мінімум у 2023 році для працездатної особи становить 2684 грн. на місяць, тож сума соціальної пільги також збільшилась і становить 1342 грн (2684 грн *50% = 1342 грн). У 2023 році розмір податкової соціальної пільги становить 1342 грн., а отже за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 2684 грн., особа несе відповідальність за правилами.
Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку відбулася декриміналізація діяння шляхом внесення змін до закону про кримінальну відповідальність
Згідно абз. 4 ч.7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1ст.479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду, проти закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України не заперечує.
Таким чином, суд робить висновок, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
За таких обставин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020200000089 від 07 травня 2024 року відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає закриттю на підставі п.4-1ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна від 18 липня 2024 року № 3886- ІХ.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 09 травня 2024 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на майно яке на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме на мобільний телефон марки «Тесnо» моделі «BD 2d» чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належать на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 ., який переданий до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.
У зв'язку із вищевказаним, арешт накладений на вказане майно на підставі ухвали слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 09 травня 2024 року , підлягає скасуванню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати по кримінальному провадженню слід віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись п.4-1 ч. 1 ст. 284, ст.ст. 370-372 КПК України суд,-
Клопотання прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020200000089 від 07 травня 2024 року відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020200000089 від 07 травня 2024 року відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна від 18 липня 2024 року № 3886- ІХ.
Судові витрати понесенні на залучення експерта на суму 1514,56 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 56 коп.) віднести на рахунок держави.
Скасувати накладений за ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 09 травня 2024 року справа № 146/746/24 арешт на майно.
Речові докази: мобільний телефон марки «Тесnо» моделі «BD 2d» чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належать на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 ., який переданий до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - передати за належністю власнику ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи діб до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Повний текст ухвали проголошено 04 листопада 2024 року о 14 годині 00 хвилин.
Суддя: ОСОБА_1