Справа № 145/1961/24
Провадження № 1-кс/145/437/2024
"04" листопада 2024 р. с-ще Тиврів Слідчий суддя Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 ,погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за № 12024020080000245 від 01.11.2024,
Слідчий СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням у якому зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду водія артилерійської батареї аеромобільного батальйону.
Солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Статтею 41 Конституції України, окрім іншого, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.
Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання й використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
Згідно до п. 1 додатку № 1 до постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, окрім іншого, до видів майна, що не може перебувати у власності громадян належать зброя, боєприпаси.
Відповідно до вимог п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, дозвільна система це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку й використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій із метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Пунктом 2 Положення, окрім іншого, передбачено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать, окрім іншого, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна й гладкоствольна), бойові припаси до неї, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї.
Згідно до п.9 Положення, окрім іншого, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення й використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну й гладкоствольну), бойові припаси до неї, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, (далі Інструкція) окрім іншого, передбачено, що здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», окрім іншого, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними особами спеціальних правил та порядку зберігання й використання боєприпасів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлені в ході досудового розслідування час і місці маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння бойових припасів, за невстановлених слідством обставин, перебуваючи у зоні проведення бойових дій у Донецькій області, ОСОБА_6 знайшов одну ручну оборону гранату Ф-1, дві ручних наступальних гранати РГД-5, одну ручну наступальну гранату РГН, три гранати для автоматичного гранатомета калібру 40 мм іноземного виробництва та дев'яносто сім набоїв калібру 5,45х39 вітчизняного виробництва, яку надалі вирішив забрати собі, таким чином незаконно придбав бойові припаси.
У подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочині дії, незаконно перевіз вищевказані бойові припаси з метою подальшого зберігання до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 зберігав бойові припаси, а саме - одну ручну оборону гранату Ф-1, дві ручні наступальні гранати РГД-5, одну ручну наступальну гранату РГН, три гранати для автоматичного гранатомета калібру 40 мм іноземного виробництва та дев'яносто сім набоїв калібру 5,45х39, без передбаченого законом дозволу в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту вилучення їх працівниками поліції, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 01.11.2024, близько 20:45 год., солдат ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння поблизу продуктового магазину за адресою: АДРЕСА_2 , тобто у громадському місці, під час словесної суперечки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з раніше незнайомими мешканцями АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у нього раптово виник злочинний умисел на вчинення хуліганських дії по відношенню до останніх.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 пішов до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де узяв одну ручну наступальну гранату РГД-5 та повернувсядо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .В подальшому, знаходячись за вищевказаною адресою, маючи ручну наступальну гранату РГД-5, яку він незаконно придбав, перевіз та зберігав за місцем свого проживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян та дотримання правил поведінки в побуті, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи та людської гідності, порушуючи громадський порядок, керуючись раптово виниклим протиправним умислом на вчинення грубого порушення громадського порядку, дістав із кишені ручну наступальну гранату РГД-5, тобто предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкодженьшляхом її підриву, та демонструючи в руках привів її у бойове положення шляхом зняття запобіжного кільця, яке в свою чергу служить для втримання спускового важеля на трубці ударного механізму, давши зрозуміти оточуючим про можливість її застосування.
Після чого ОСОБА_6 відійшов за магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та кинув ручну наступальну гранату РГД-5, яка перебувала у бойовому положенні, в кущі, де відбувся її підрив. Після цього ОСОБА_6 повернувся до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок вказаних хуліганський дій ОСОБА_6 було порушено спокій та право на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість громадян ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , що знаходились поруч із ним, а також інших осіб, які перебували поблизу.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання боєприпасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
02.11.2024 о 02-38 год. ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
02.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання і просили його задоволити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечує проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просить врахувати, що він має трьох дітей.
Захисник ОСОБА_9 заперечує проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, відповідно до ст.178 КПК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя бере до уваги, що згідно ч.1 ст.181 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, а подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Також слідчий суддя вважає наявними та доведеними ризики, передбачені п.п. 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України
Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_6 вчинив тяжкі умисні злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинене, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру.
Вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 в межах даного кримінального провадження є недоцільним та не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
Будь-яких перешкод за віком чи станом здоров'я для тримання ОСОБА_6 під вартою немає.
Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя відповідно до ст.183 КПК України, визначає підозрюваному розмір застави в межах ч.5 ст.182 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 186, 187, 193-194, 196,197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тарнавка Глембоцького району Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше несудимого- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 31 грудня 2024 року (включно).
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 31 грудня 2024 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на відповідний розрахунковий рахунок.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1