04 листопада 2024 року
м. Харків
Справа № 638/19271/24
Провадження № 3/638/7264/24
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлева В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ТОВ «Хілер Косметікс», менеджером, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
встановив:
11 жовтня 2024 року від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на адресу Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Вищевказаний адміністративний матеріал переданий в провадження судді Яковлевої В.М. 11.10.2024 року.
Судом встановлено, що 30 вересня 2024 року о 10 год. 45 хв. в м. Харків по вул. Римарська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Jeep Renegade», державний номерний реєстраційний знак НОМЕР_1 , не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Mitsubishi ASX», державний номерний реєстраційний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення з останнім автомобілем. В результаті ДТП вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їхнім власникам завдано матеріальної шкоди, чим порушив правила дорожнього руху України.
Згідно з п. 16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Статтею 124 КУпАП встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення в справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.
Разом з тим, 01.11.2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд даної справи у його відсутності, щиро каїться у вчиненому та просить суд, призначити мінімальне покарання.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 124 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Положеннями частини першої статті 277 КУпАП визначено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
За таких обставин, враховуючи встановлений законодавством строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення статті 268 КУпАП, відповідно до якої, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 124 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, зважаючи на заяву про розгляд справи без участі особи, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме за відсутності ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 139864 від 30 вересня 2024 року;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 30 вересня 2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Згідно положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
В даному випадку суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті124 КУпАП, тобто грошове стягнення, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 124, 268, 277, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 307 - 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2024 року.
Суддя В.М. Яковлева