Справа №613/1210/24 Провадження № 2/613/570/24
04 листопада 2024 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участі секретаря Дегтяр А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1210/24 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: 1) заборгованість за кредитним договором б/н від 14.02.2018 у розмірі 232665,14 грн., станом на 23.06.2024, що складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 201848,12 грн.; заборгованості за простроченими відсотками у сумі 30817,02 грн.; 2) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2791,98 грн.
Сторони та їх представники у судове засідання повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неприбуття суду не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23.08.2024 позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.
Ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки в електронному вигляді були надіслані позивачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та його представнику, та отримані ними, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Про намір представника позивача бути присутнім в судовому засіданні особисто свідчить подане разом із позовом клопотання від 04.07.2024, в якому представник наполягає на проведення судового розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з метою надання ним усних пояснень по суті позовних вимог (зворотній бік а.с. 6).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». У своїй практиці Європейським Судом з прав людини були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження, це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів (рішення ЄСПЛ у справах «Странніков проти України», «Науменко проти України», «Полтораченко проти України»).
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03, п. 41) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Однак, в судові засідання, призначені на 17.09.2024 о 08:45 год., 09.10.2024 о 08:30 год. та 04.11.2024 о 08:30 год. уповноважений представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не з'явився та про причини своєї неявки суду не повідомив. Позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про неможливість явки його представника в судове засідання з поважних причин також не повідомлено. До того ж, позивач мав процесуальну можливість заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Але таким правом позивач не скористався, хоча був обізнаний про те, що викликаний в судове засідання для участі в розгляді справи за його позовом.
Судові повістки про виклик до суду на 17.09.2024 о 08:45 год., 09.10.2024 о 08:30 год. та 04.11.2024 о 08:30 год. були доставлені позивачу та його представнику до їх електронних кабінетів, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документу від 28.08.2024, 17.09.2024 та 09.10.2024 відповідно.
Однак, представник позивача в судове засідання, призначене на 04.11.2024 о 08:30 год., повторно не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяву про подальший розгляд справи у їх відсутності до суду не подав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, неявка позивача та його представника очевидно перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання, в яке позивач був викликаний у належний спосіб, повторно не з'явився та про причини своєї неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,.
Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 247, 257, 258, 260, 279, 353, 354, ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Сеник