Справа №611/310/24
Провадження №2/611/120/24
(повне)
30 вересня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,-
21 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив Визнати за ним в порядку розподілу спільного майна подружжя, право власності на (одну другу) частину нежитлового приміщення (гараж із складськими приміщеннями), розташованого на територій Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, на земельній ділянці державної форми власності, площею 0,1740 гектара, кадастровий номер 6320480500:01:000:0520; та на (одну другу) частину нежитлового приміщення (свиноферма), розташованого на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, комплекс будівель і споруд № НОМЕР_1 , на земельній ділянці державної форми власності, площею 0,6620 гектара, кадастровий номер 6320480500:01:000:0521.
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала.
Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у шлюбі, зареєстрованому 22 квітня 2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Барвінківського районного управління юстиції Харківської області. Шлюб розірвано, відповідно до рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2023 року.
Відповідач набула право власності на нерухоме майно, а саме - нежитлове приміщення (гараж із складськими приміщеннями), розташоване на територій Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, на земельній ділянці державної форми власності, площею 0,1740 гектара, кадастровий номер 6320480500:01:000:0520, та нежитлове приміщення (свиноферма), розташоване на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, комплекс будівель і споруд № НОМЕР_1 , на земельній ділянці державної форми власності, площею 0,6620 гектара, кадастровий номер 6320480500:01:000:0521, що підтверджено відповідними документами та не оскаржувалось сторонами по справі.
Статтями 263, 264 Цивільного процесуального Кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 3 визначено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Як передбачено ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо; самостійного заробітку; доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
В поданій до суду заяві відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує, а отже, за викладеного вбачається, що відповідач визнає той факт, що спірне нерухоме майно є спільною власністю подружжя та набуто родиною під час шлюбу за спільні кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частинами 2, 3 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки у співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно ч. 1, 3 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Зі змісту п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, враховуючи, що спірне нерухоме майно набуте сторонами за час шлюбу, то воно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, сторони шлюбний договір (шлюбний контракт) не укладали, будь-яка інша домовленість між ними про визначення інших часток, ніж рівних, у праві спільної сумісної власності подружжя, не була досягнута, правові підстави для відступу від рівності часток подружжя судом не здобуто, у зв'язку з чим суд доходить висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачем право власності на 1/2 частку будинку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 69 - 71 СК України, ст. ст. 319, 321, 368, 369, 372 ЦК України, 12, 13, 81, 141, 142, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , серія і номер паспорта - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 , в порядку розподілу спільного майна подружжя, право власності на:
- (одну другу) частину нежитлового приміщення (гараж із складськими приміщеннями), зроблене з вапняка, піл літ. А, загальною площею 153,4 кв. м., розташованого на територій Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, на земельній ділянці державної форми власності, площею 0,1740 гектара, кадастровий номер 6320480500:01:000:0520;
- (одну другу) частину нежитлового приміщення (свиноферма),загальною площею 1007,6 кв. м., зроблене з цегли, під літ. А, розташованого на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, комплекс будівель і споруд № НОМЕР_1 , на земельній ділянці державної форми власності, площею 0,6620 гектара, кадастровий номер 6320480500:01:000:0521.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А. Коптєв