Справа № 611/988/20
Провадження 1-в/611/31/24
04 листопада 2024 року м. Барвінкове
Барвінківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
начальника Ізюмського РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Барвінкове подання начальника Ізюмського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироку Барвінківського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_5 11.01.2021 засуджений вироком Барвінківського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого від призначеного покарання звільнено, якщо він в період іспитового строку - 1 рік, не здійснить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Начальник Ізюмського районного сектору № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням щодо застосування норм Закону України № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".
В обґрунтування подання зазначено, що 11.02.2021 до Ізюмського РС № 1 філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області надійшов вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 11.01.2021 стосовно ОСОБА_5 , 02.021995, р.н. та був прийнятий до виконання.
Верховною Радою України 18.07.2024 прийнято Закон № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні, правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", який набрав чинності 08.08.2024. Цим Законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на 2024 рік становить 3028 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але судимість не знято і не погашено.
На момент вчинення крадіжки ОСОБА_5 , вартість викраденого майна, відповідно до обвинувального вироку, становила 1104 грн. 60 коп., сума якого не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З урахуванням викладеного начальник Ізюмського РС № 1 філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 на підставі ст. 537 КПК України звернулась до суду із поданням та просить застосувати до засудженого ОСОБА_5 норми Закону № 3886-ІХ.
Начальник органу пробації просила задовольнити подання.
Прокурор підтримала подання та просила його задовольнити.
Суд, ознайомившись з поданням та матеріалами справи, вважає його таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що 11 січня 2021 року ОСОБА_5 засуджений вироком Барвінківського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого від призначеного покарання звільнено, якщо він в період іспитового строку - 1 рік, не здійснить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_5 09.12.2020 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, при цьому спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1104 грн 60 коп.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 грн.
Відтак, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення діяння ОСОБА_5 у 2020 році, за яке він засуджений, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 2270 грн (1135х2=2270).
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 11.01.2021 завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 369 - 372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд, -
Подання начальника Ізюмського районного сектору № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 11.01.2021 вироком Барвінківського районного суду Харківської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строкм тривалістю 1 рік, звільнити від призначеного покарання на підставі частини 2 статті 74 Кримінального кодексу України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня оголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1