Іменем України
№ 610/4134/24 № 1-кс/610/1149/2024
м. Балаклія04 листопада 2024 року
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Балаклійського Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024221080000671 про арешт майна,
01.11.2024 до суду поштою надійшло клопотання прокурора від 31.10.2024 про арешт майна, яке було здано на пошту 31.10.2024.
Предметом клопотання є майно: 1) транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого на підставі свідоцтва про його реєстрацію є ОСОБА_4 , фактичним користувачем та водієм на момент ДТП є ОСОБА_5 , 2) бокове дзеркало заднього виду вказаного транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 3) транспортний засіб - скутер Suzukі Lets 4 без реєстраційного номеру, власником якого на підставі талону про його продаж, фактичним користувачем та водієм на момент ДТП є ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовано тим, що при огляді місця події ДТП було виявлено вищевказані предмети, а їх місцезнаходження та слідова інформація, характер та локалізація механічних пошкоджень вказують на причетність до ДТП. Тому вони можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому на нього доцільно накласти арешт з метою збереження, як речових доказів, визнаних такими за постановою слідчого.
Також необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у вказаному кримінальному провадженні, а також буде забезпечено зберігання слідової інформації, яка міститься на транспортному засобі, й яка може бути втрачена. До того ж вказаний транспортний засіб необхідний для проведення автотехнічної експертизи (технічного стану транспортного засобу та інших).
Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі, внаслідок того, що вилучене майно може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищено, перетворено, відчужено.
Прокурор просив розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримав.
Власники, фактичні користувачі та водії про час та місце розгляду клопотання повідомлені в оперативному порядку телефонограмою, однак для розгляду клопотання не прибули.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання з урахуванням визначених законом строків розгляду клопотання, найчастіше об'єктивної неможливості у ці строки повідомити про його розгляд, наслідків не розгляду клопотання, наявності права у власника та володільця майна на подачу клопотання про скасування арешту майна у разі його накладення.
Під час розгляду клопотання з наявних у суду матеріалів справи встановлено наступне.
31.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України, кримінальному провадженню присвоєний № 12024221080000671.
Частиною 1 статті 286 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
30.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , перехрестя вулиць Захисників України та Зелена сталася дорожньо-транспортна подія у виді зіткнення транспортних засобів - автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого на підставі свідоцтва про його реєстрацію є ОСОБА_4 , фактичним користувачем та водієм на момент ДТП є ОСОБА_5 та скутеру Suzukі Lets 4 без реєстраційного номеру, власником якого на підставі талону про його продаж, фактичним користувачем та водієм на момент ДТП є ОСОБА_6 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження не визначеного ступеню тяжкості.
Згідно із ч. 7 ст. 237 КПК України вказане у клопотанні майно вважається тимчасово вилученим.
Пункт 7 частини 2 статті 131 КПК України регламентує арешт майна, як один з заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Окрім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом є доцільним, оскільки в даному випадку необхідно забезпечити збереження слідової інформації, яка міститься на ньому і яка може бути втрачена.
Правам на майно (власності, володіння, користування тощо), зокрема на транспортні засоби, підприємницьку, господарську, іншу діяльність кореспондують завдання кримінального провадження, для досягнення яких, зокрема необхідно тимчасово зберегти слідову картину на транспортних засобах - учасниках ДТП.
Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому початковому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення збереження зазначеного об'єкта, як речового доказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України,
1.Клопотання задовольнити повністю.
2.Накласти арешт на тимчасово вилучене 30.10.2024 в ході огляду місця події (дорожньо-транспортної події) майно:
1) транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого на підставі свідоцтва про його реєстрацію є ОСОБА_4 , фактичним користувачем та водієм на момент ДТП є ОСОБА_5 , позбавивши права на відчуження, розпорядження цим майном,
2) бокове дзеркало заднього виду вказаного транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,
3) транспортний засіб - скутер Suzukі Lets 4 без реєстраційного номеру, власником якого на підставі талону про його продаж, фактичним користувачем та водієм на момент ДТП є ОСОБА_6 , позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3.Місце зберігання арештованого майна визначити слідчому у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
4.Копію ухвали направити ініціатору клопотання для виконання та заінтересованим особам для інформування.
Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1