Справа № 571/2359/24
Провадження № 3/571/1429/2024
іменем України
30 жовтня 2024 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малушка, Березнівського району Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , не одруженого, не працюючого, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №042529 від 21.10.2024: «21.10.2024 року о 11 год. 00 хв. на території Березівської ОТГ Сарненського р-н Рівненської обл., на напрямку Хміль (Укр) - Дзержинськ (рб) 15 км до лінії державного кордону та прикордонного знаку НОМЕР_2 прикордонним нарядом «Контрольний пост», було виявлено трьох громадян України: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 які намагалися незаконно перетнути державний кордон України поза встановленим пунктом пропуску. Своїми діями гр. ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 р., тобто вчинилав адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив і пояснив, що 21.10.2024 на прохання ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхав в с. Березове оглянути три автомобілі марки BMW для ОСОБА_2 Автомобіль не купили оскільки ні один варіант не підійшов. По дорозі в с. Березове були зупиненні прикордонниками, які стосовно них склали протокол за намір перетину кордону. При цьому, хлопець ОСОБА_4 підтвердив, що продає транспортний засіб і вони їдуть саме до нього. При складанні протоколу, у своїх поясненнях так і вказував, що метою поїздки є придбання транспортного засобу. Крім того, їх було зупинено не біля кордону, а на блок-посту при в'їзді в с. Хміль.
Свідок ОСОБА_3 підтвердив пояснення ОСОБА_1 та пояснив, що влітку у хлопця на ім'я ОСОБА_4 , жителя с. Березове придбав собі транспортний засіб BMW. Потім його брат ОСОБА_2 також вирішив купити собі такий же автомобіль. Оскільки він мав контакти ОСОБА_4 , то брат просив у нього зв'язатися з ним та поїхати з ним у с. Березове подивитися транспортний засіб. Крім того, взяли з собою ОСОБА_1 який добре розуміється на технічному стані машин. Коли їхали у с. Березове, то на блок посту у с. Хміль їх зупинили прикордонники. При них він дзвонив до ОСОБА_4 і той підтвердив, що хлопці їдуть до нього по машину. Наміру перетинати кордон не мав, машина до кордону не рухалася, а була зупинена на блок посту, який не є прикордонним, а розташований дорозі між селами. При складанні протоколу, у своїх поясненнях так і вказував, що метою поїздки є придбання транспортного засобу. У ОСОБА_4 транспортний засіб не купили - не підійшов жоден із автомобілів.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 21.10.2024 спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 поїхав в. с. Березове купувати для себе автомобіль. Автомобіль не купив. Оглянули три варіанти, ні один не підійшов. При собі мав 3500 тис доларів, оскільки таку ціну було визначено продавцем та така ціна була узгоджена у їхній переписці. На блок посту с. Хміль, Сарненського району Рівненської області, були зупиненні прикордонниками, які склали відносно них протоколи за намір перетинання кордону. Хоча до кордону машина не рухалася, а прямувала до села, між якими розташований пост.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, зазначає наступне.
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
За ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, настає відповідальність за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Тобто, диспозиція даної статті передбачає відповідальності за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь яких доказів у підтвердження того, що правопорушення мало місце. ОСОБА_1 стверджує, що не мав намір перетинати кордон. Крім того пояснення ОСОБА_1 підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх пояснення є послідовними та логічними. А суперечності - відсутні.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: