Справа № 569/13974/23
1-в/569/410/24
04 листопада 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3
представника Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону, -
Провідний інспектор Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 , звернулась до Рівненського міського суду з поданням, погоджене начальником Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_5 , у якому просить вирішити питання про приведення вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 18.08.2023 року щодо засудженого ОСОБА_6 у відповідність до Закону №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон№3886-ІХ), в частині засудження за діяння, передбачені ст. 185 КК України, карність якого усунена.
У поданні вказує, що 26.09.2023 року на виконання Рівненського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області надійшов вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 18.08.2023 року відносно громадянина ОСОБА_6 , якого було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
09.08.2024 набув чинності Закон №3886-ІХ, відповідно до якого статтю 51 викладено в такій редакції: Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб. Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб".
Отже, дрібною крадіжкою, вважається викрадення, шахрайство, привласнення чи розтрата чужого майна, вартість якого не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169,1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно вироку суду, 21.06.2023 року ОСОБА_6 вчинив крадіжку вартістю 1050 грн.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на"2023"рік" прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 року становить 2684 грн, тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1342 грн. на 2023 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених в частині 2 статті 51 КУпАП, становить 2684 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум складає 2684 грн. х 50% =1342 грн.
Отже, крадіжка майна вартістю до 2684 грн. виключно становить адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія згаданого Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Отже, відповідно до вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 18.08.2023 року, вартістю викраденого майна становить 1050 грн., що виключає (скасовує) кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України, а ОСОБА_6 підлягає звільненню від покарання призначеного судом за ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор та представник органу пробації підтримали подання.
Засуджений будучи повідомленим про розгляд подання, у судове засідання не з'явився.
Заслухавши думку прокурора та представника органу пробації, дослідивши подання та додані матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 18.08.2023 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавленні волі на строк 5 років, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, п ід час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Згідно Закону №3886-ІХ, статті 51 КУпАП, була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Зі змісту вироку слідує, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 вчинив 21.06.2023 року.
Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», становить 2684 грн.
Як вбачається зі згаданого вироку суду, вартість викраденого майна складає 1050 грн., тобто не перевищує 2684 грн.
Згідно ч. 3 ст. 3 КК України, кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Вказане положення узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 ст. 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 18.08.2023 року завдав майнової шкоди на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 1 січня звітного року, у якому була скоєна крадіжка (2023 рік), тобто вчинене останнім діяння відповідно до вимог Закон №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до переконання про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
На підставі викладеного, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 4 ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання провідного інспектора Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 18.08.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння, відповідно до положень Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1