№566/1285/23
№ 1-кп/566/64/24
04 листопада 2024 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
у складі : головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023181490000040 від 06.03.2023 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносноОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,-
В клопотанні прокурора ставиться питання про продовження строку тримання під вартоюОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою суду від 29 листопада 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосованозапобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», який було продовжено ухвалами суду від 19 березня 2024 року, 15 травня 2024 року, 12 липня 2024 року, 06 вересня 2024 року з можливістю внесення застави. Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 04 листопада 2024 року.
Прокурор стверджує, що на даний час ризики заявлені при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Зокрема, ризик переховуватися від суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та будучи на волі може переховуватись задля уникнення відповідальності, оскільки санкція ч.4 ст.408 КК України передбачає безальтернативну міру покарання - позбавлення волі строком від 5 до 12 років.
Ризик незаконного впливу на свідків обґрунтовується тим, що на даний час не проведено допит свідків в судовому провадженні, а тому ОСОБА_4 перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватися зі свідками та координувати їхні спільні дії з метою надання вигідних для нього показів.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 у період з 2014 по 2021 роки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що судове провадження у даній справі триває, а зазначені ризики не зменшилися та продовжують існувати, є необхідність у продовженні строків тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав та просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо застосування запобіжного заходу покладалися на розсуд суду.
Вирішуючи дане клопотання, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, судом за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою, за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Даний факт свідчить про існування ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності в умовах воєнного стану, який на теперішній час діє в Україні. Не дивлячись на те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Разом з тим, крім тяжкості покарання, яке загрожує останньому, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Суд також вважає, що прокурором доведено наявність ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе координувати їх спільні дії та схиляти до надання потрібних показань. Суд враховує, що свідки в даному кримінальному провадженні на даний час не допитані.
Вказані вище обставини свідчать про те, що стороною обвинувачення доведено, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м'який запобіжний захід, а тому суд дійшов до обгрунтованого висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно п.3 ч.5 ст.182 цього Кодексу розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є особливо тяжким, вчиненим проти встановленого порядку несення військової служби, з врахуванням особи обвинуваченого, з метою запобіганню незаконного впливу на свідків, переховуванню від суду, вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 177 - 178, 182, 183, 194, 331, 336 КПК України, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023181490000040 від 06.03.2023 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів - задовольнити.
Продовжитиобвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаному, військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , не одруженому, на утриманні якого неповнолітніх, непрацездатних осіб та осіб похилого віку немає, не депутату, неодноразово судимому, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів з утриманням в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
В разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 застави покласти на нього слідуючі обов'язки:
1) прибувати до суду за кожним викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 15 години 30 хвилин 04 листопада 2024 року.
Визначити дату закінчення дії ухвали - 15 година 30 хвилин 02 січня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1