Справа № 564/3593/24
04 листопада 2024 року м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костопіль, Костопільського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, навальника-штабелювальника Костопільського фанерного заводу, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без мети збуту, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів до вогнепальної зброї, у березні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи звільненим з військової служби по стану здоров'я та повертаючись до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , приховав в особистих речах та привіз додому із зони бойових дій дві упаковки з боєприпасами до вогнепальної стрілецької зброї в загальній кількості 60 шт., з яких 30 (тридцять) патронів з маркування «17 91», є проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39мм з кулями із сталевим осердям (7H6, 7H6M), зразка 1974 року, та 30 (тридцять) патронів з маркуванням «270 93», які є проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39мм з кулями із сталевим осердям з підвищеною пробивною здатністю (7Н10, 7Н10М), зразка 1992 року, які зберігав в лісовому масиві, що знаходиться неподалік його господарства.
31.08.2024 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_3 , маючи умисел на носіння бойових припасів, не маючи передбаченого законом дозволу, забрав із лісового масиву 60 вищевказаних патронів та переносив їх при собі, до моменту їх виявлення та вилучення о 09:50 год. 31.08.2024 працівниками відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, під час зупинки та поверхневої перевірки ОСОБА_3 поблизу будинку АДРЕСА_2 .
Отже, своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, а саме придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу,
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнав в повному обсязі та пояснив суду, що він був мобілізований до лав Збройних Сил України, але був звільнений за станом здоров'я і коли повертався із зони проведення бойових дій, то привіз із собою вказані боєприпаси, які в подальшому заховав у лісі, а потім звідти забрав, однак був зупинений працівниками поліції, які і виявили їх у нього. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати та обрати йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.1 ст.263 КК України правильна, оскільки обвинувачений придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу,
При призначенні покарання суд враховує положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст.65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не одружений, є учасником бойових дій та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, по місцю проживання характеризується посередньо. Судом враховується відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні, повне визнання вини обвинуваченим та щире його каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченого своєї протиправної поведінки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та готовність нести за це відповідальність, наявність обставини, що пом'якшує покарання, його соціальне положення.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263 КК України. Таке покарання відповідатиме основній меті його призначення - виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде необхідним та достатнім.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У даному випадку, на переконання суду, до ОСОБА_3 можуть бути застосовані положення ст.75 КК України, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, усвідомлення обвинуваченим своєї провини, щире каяття останнього, сприяння ним проведенню досудового розслідування, готовність відповідати за скоєне, характеристика, думка прокурора про доцільність застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
Разом з тим, на ОСОБА_3 слід покласти обов'язки, визначені ст.76 КК України, які відповідатимуть завданням контролю за поведінкою засудженого з метою встановлення факту його виправлення.
Цивільний позов в межах даного кримінального провадження не пред'являвся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Підстав для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 124, 349, 373-375 КПК України, ст.ст.50, 65, 66, 67, 75, 76, ч.1 ст.301-1 КК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до пп.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
- 30 (тридцять) патронів з маркування «17 91», які є проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39мм з кулями із сталевим осердям (7H6, 7H6M), зразка 1974 року, 30 (тридцять) патронів з маркуванням «270 93», які є проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39мм з кулями із сталевим осердям з підвищеною пробивною здатністю (7Н10, 7Н10М), зразка 1992 року, які поміщені в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №2385266 та які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1