Справа № 545/3861/24
Провадження № 1-в/545/574/24
04.11.2024 Полтавський районний суд Полтавської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках передбачених частинами 2,3 ст.74 КК України щодо засудженої ОСОБА_3 ,
встановив:
ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» звернулася до суду з поданням про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках передбачених частинами 2,3 ст.74 КК України та приведення вироків у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів»
Подання вмотивоване тим, що 09.08.2024 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів». Так, з 09.08.2024 за крадіжку чужого майна, шахрайство, привласнення та розтрату чужого майна, якщо вартість тайого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0, 5 до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, настає відповідальність за ст. 51 КУпАП. Відтак, за таких обставин, дії ОСОБА_3 відносяться до адміністративного правопорушення
Від засудженої та представника установи надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, подання просили задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення подання відносно ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що згідно вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022, ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Також згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185,ч.1 ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
При цьому, при призначені покарання враховано вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022, остаточно призначено покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України, де приєднано невідбуту частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022.
Початок строку покарання - 26.03.2024. Кінець строку покарання - 26.06.2029.
Завдана матеріальна шкода за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022 становить 600 грн.
Завдана матеріальна шкода за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 становить 4500 грн.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57,частини першої статті 58,частини першої статті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2частини першої статті 537 цього Кодексу.
Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX в частині викладення нової редакції ст. 51 КУпАП, відповідно до якого кримінальна відповідальність за вчинення викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрат настає в разі, якщо сума викраденого майна перевищує два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, яким введена часткова декриміналізація кримінальних правопорушень.
Частина 2 статті 51 КУаАП, яка визначає граничний розмір вартості викраденого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за що винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України що застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги та визначає, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Частини 2,3 статті 74 КК України - особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КК України - під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України , п.1 ч.2 ст.539 КПК України, суд в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання у разі необхідності вирішує питання про всякого роду сумніви та протирічча, що виникають при виконанні вироку.
Відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних розмірів доходів громадян. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 НМДГ.Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на на 2022 рік з 01 січня 2022р. по 30 червня 2022р. складав 1240,5 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240,5 х2=2481грн.
Згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022, ОСОБА_3 викрала майно у сумі 600 грн. (15.04.2022), що станом на день вчинення крадіжки менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2481 грн.).
Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 567/507/23 (провадження № 51-7110 км 23) щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, на даний час у суду є всі підстави звільнити засуджену ОСОБА_3 від призначеного покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на на 2022 рік з 01 лиипня 2022 р. по 30 листопада 2022 р. складав 1300 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1300 х2=2600 грн.
Так, згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 ОСОБА_3 викрала майно у сумі 4500 грн. (28.10.2022), що станом на день вчинення крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2600 грн.), у зв'язку із чим відсутні правові підстави для звільнення засудженої ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України, однак необхідно виключити з даного втрку вказівку на застосування ч. 1 ст. 71 КК України та приєднання невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022.
Внаслідок звільнення від покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022 (які у даному конкретному випадку декриміналізовано), підстави для застосування у вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 положень ч. 1 ст. 71 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків перестають існувати.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 потрібно вважати засудженою за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
Враховуючи декриміналізацію, введену Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, на підставі ч. 1 ст. 5 та ч. ч. 2, 3 КК України, суд вважає подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» таким, що підлягає задоволенню а вироки такими, що треба привести у відповідність до вимог зазначеного закону.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд, -
Подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про приведення вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022, вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ - задовольнити.
Привести вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 та вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022, у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Звільнити засуджену ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022 за ч.4 ст. 185 КК, 75,76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки - у зв'язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння відповідно до положень ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Виключити з вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України на п'ять років 6 місяців позбавлення волі вказівку на застосування ч. 1 ст. 71 КК України та приєднання невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2022.
Вважати ОСОБА_4 засудженою за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
Копію ухвали направити до ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» для виконання в частині звільнення засудженої ОСОБА_3 та вручення їй копії даної ухвали.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом семи діб з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1