Справа 274/8349/24
Провадження 1-в/0274/1254/24
Іменем України
01.11.2024 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за поданням державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства щодо засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, освіта середня, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
Начальник ДУ «Райківська виправна колонія (№ 73)» 23.10.2024 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із поданням про приведення вироку Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ та визначення порядку виконання вироку Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2024 відносно засудженого ОСОБА_3 , 1986 року народження.
В судове засідання засуджений не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, до суду подав заяву в якій просить розгляд проводити у його відсутності, подання підтримує. Представник виправної колонії та прокурор в судове засідання також не з'явились, до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду. Відповідно до положень ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_3 засуджений 15.11.2023 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Вирок набув законної сили 18.12.2023. Сума матеріальної шкоди за даним вироком становить за епізодами від: 29.07.2023 - 816, 69 грн; 03.08.2023 - 270 грн; 07.08.2023 - 633,35 грн. Знову засуджений 20.03.2024 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023 та призначено остаточне покарання до відбуття 5 років 3 місяці позбавлення волі.
Засуджений відбуває покарання в ДУ «Райківська виправна колонія (№73)» за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2024, яким його засуджено за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023 та призначено остаточне покарання до відбуття 5 років 3 місяці позбавлення волі.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2023 рік з 01 липня 2023 р. по 01 грудня 2023 р. складав 1342 грн. Тобто, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2 =2684 грн.
Згідно з вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023 ОСОБА_3 викрав майно на суму: за епізодами від: 29.07.2023 - 816, 69 грн, 03.08.2023 - 270 грн, 07.08.2023 - 633,35 грн, що станом на день крадіжки складає суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше ніж 2684 грн).
Ураховуючи те, що вартість викраденого ОСОБА_3 майна є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то з огляду на передбачений ст.58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
При цьому ОСОБА_3 не звільняється від відбування покарання призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2024 року за вчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Станом на 01.11.2024 року засуджений ОСОБА_3 відбув покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України.
За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання за вироком суду Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023 за вчення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення подання.
Керуючись ст.74 КК України, ст.537,539 КПК України, суд
Подання начальника ДУ «Райківська виправна колонія (№ 73)» про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023 привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбуття покарання, призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2023 за ч.4 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України та таким, що станом на 01.11.2024 року відбув покарання.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя: ОСОБА_1