Справа № 216/8086/23
Провадження № 2/216/1007/24
23 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
11 грудня 2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, 31.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи: ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5471312 про надання споживчого кредиту, відповідно до Правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачкою виконало та надало їй кредит в сумі 14000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 . Строк кредитування 30 днів, дата повернення кредиту 02.03.2022.
19 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф, за умовами якого останньому передано права та вимоги за спірним кредитним договором.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, тоді як позичальниця своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала внаслідок чого станом на 18.06.2023 заборгованість за кредитним договором становить 50 480,89 грн, з яких сума кредиту 14 000 грн, сума процентів за користування кредитом - 24 558 грн.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачці нараховано інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язання за період з 10.10.2022 по 06.11.2023 - 10 680,58 грн, та 3% річних від простроченої суми за період з 10.10.2022 по 06.11.2023 в розмірі 1242,31 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі, та окрім заборгованості за кредитним договором, також стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Представниця позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 31.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи: ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5471312 про надання споживчого кредиту, відповідно до Правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачкою виконало та надало їй кредит в сумі 14000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 . Строк кредитування 30 днів, дата повернення кредиту 02.03.2022.
Пунктом 1.5.1 кредитного договору визначено, що знижена процентна ставка становить 0,19 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, спожива як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну проценту ставку, у зв'язку чим розмір процентів, що повинен сплати споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгації за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопрологнація, відповідно до п. 4.3 договору.
02.07.2022 відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконувала, а також не укладала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідачка оплати за кредитним договором не здійснювала.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Нормами статей 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
19 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф, за умовами якого останньому передано права та вимоги за спірним кредитним договором.
Нормою статті 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, з аміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням
Згідно ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача станом на 18.06.2023 заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 50 480,89 грн, яка складається з суми кредиту - 14 000 грн, та суми процентів за користування кредитом - 24 558 грн.
Відповідачка не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотках, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, чим своїми діями порушила умови договору, та вимоги ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як встановлено судом та доведено зібраними у справі доказами, відповідачка умови кредитного договору не виконує, кредит та відсотки за його користування не сплачує, у зв'язку з чим суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про повернення суми кредиту та нарахованих відсотків на загальну суму 38 558 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідачки на його користь інфляційні витрати в розмірі 10 680,58 грн, та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1242,31 грн, за весь період прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами про стягнення заборгованості за кредитним договором, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду України від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12, та від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.
Враховуючи те, що неправомірними діями відповідачки позивачеві було завдано збитків матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, та трьох відсотків річних, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України та також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2023 рік, складала 2684 грн.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а відтак враховуючи звернення позивача до суду з позовом в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» розмір судового збору склав 2147,20 грн, та був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом, відповідно підлягає стягненню на користь останнього з відповідача.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, на підтвердження понесення яких надано договір про надання правої допомоги № 07/07/2022 від 07.07.2022, звіт про надання правової допомоги від 06.11.2023, та платіжну інструкцію в національній валюті від 27.11.2023 № 1689.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Таким чином, з урахуванням критерію розумності, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що ціна наданих адвокатом послуг не була доведена належним чином, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 133, 137, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1054 ЦК України суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»суму кредиту - 14 000 грн, суму процентів за користування кредитом - 24 558 грн, інфляційні втрати - 10680,58 грн, три відсотки річних - 1242,31 грн, а всього - 50 480,89 грн (п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень вісімдесят десять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»судовий збір в сумі 2147,20 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, а всього - 7147,20 грн (сім тисяч сто сорок сім гривень двадцять копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2;
- відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В.Онопченко