Справа № 206/5635/24
Провадження № 1-в/206/326/24
04 листопада 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро в режимі відеоконференції, письмову заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради лікаря-психіатра ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, інваліда ІІ групи, про зміну примусових заходів медичного характеру,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
заявника, лікаря-психіатра ОСОБА_7 ,
особи, відносно розглядається питання ОСОБА_4 ,
31.10.2024 року представник Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради лікар-психіатр ОСОБА_3 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з письмовою заявою про зміну примусових заходів медичного характеру з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якої згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2023 року були застосовані примусові заходи медичного характеру із звичайним наглядом. Заяву обґрунтовано тим, що на даний час ОСОБА_4 перебуває у КП «ДБКЛПД» ДОР у відділенні для застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом. За час перебування у відділенні, психічний стан ОСОБА_8 покращився та залишається стабільним на протязі достатньо тривалого проміжку часу. Для продовження медичної, соціальної та психологічної реабілітації з метою досягнення найбільш повної інтеграції пацієнта в суспільство, рекомендовано змінити примусові заходи медичного характеру на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку (а.с. 6).
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2024 року призначено до розгляду у режимі відеоконференції вищезазначену заяву. Доручено Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката для здійснення представництва інтересів в суді за призначенням (а.с. 20-21).
Представник заявника, лікар-психіатр ОСОБА_9 та заінтересована особа ОСОБА_4 заяву підтримали та просили задовольнити.
Захисник, адвокат ОСОБА_6 заяву підтримав.
В судовому засіданні прокурор не заперечувала проти задоволення письмової заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до висновку про необхідність задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2023 року до ОСОБА_4 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги (а.с. 10-11).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2023 року виправлено описку в ухвалі суду від 07.11.2023 року, а саме викладено другий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом» (а.с. 8).
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2024 року продовжено ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, строком на 6 місяців (а.с. 13-14).
24.10.2024 року складено висновок комісії лікарів-психіатрів №188 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого вбачається, що в результаті проведення лікувальних та реабілітаційних заходів в психічному стані ОСОБА_4 відмічається позитивна динаміка та стабільність стану, що підтверджується впорядкованістю її емоційно-вольової сфери: поведінка була організованою, відсутні агресивні та аутоагресивні тенденції, порушень режиму відділення не спостерігалося. Сформоване достатнє усвідомлення необхідності прийому лікарських засобів і спостереження у лікаря-психіатра. Освоєні, базові навички соціально адаптованої поведінки та самообслуговування, підвищилася мотивація до активної діяльності. Щодо скоєного суспільно-небезпечного діяння виявляла жаль. У клінічній картині домінує зниження інтелекту: мислення зберігається на наочно-дієвому рівні, словниковий запас обмежений, пам'ять ослаблена через недорозвиток мислення, емоційні реакції одноманітні, а адаптаційні здібності знижені. На момент огляду пацієнтка не становить соціальної небезпеки і не потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру в спеціалізованому закладі з надання психіатричної допомоги. Для подальшої, медичної, соціальної та психологічної реабілітації, що сприятиме її максимальній інтеграції в суспільство, рекомендовано змінити примусові заходи зі звичайного нагляду на амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку (а. с. 7-10).
В матеріалах справи міститься заява цивільного чоловіка - ОСОБА_10 , в якій він просить змінити примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_4 на амбулаторне примусове лікування, зобов'язується контролювати та забезпечувати своєчасне відвідування лікаря-психіатра сестрою та прийом підтримуючої терапії (а.с. 16).
Згідно ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Згідно вимог ч. 1 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
В письмовій заяві та висновку комісії лікарів-психіатрів на особу, яка перебуває на примусових заходах медичного характеру № 188 від 24.10.2024 року відносно ОСОБА_4 вказано, що доцільно змінити примусові заходи медичного характеру з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне письмову заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради лікаря-психіатра ОСОБА_3 задовольнити та змінити ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Керуючись ст.ст. 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 94, 95 Кримінального кодексу України, ст.ст. 372, 503, 512-514 КПК України, суд
Письмову заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради лікаря-психіатра ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну примусових заходів медичного характеру - задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, строком до 6 (шести) місяців.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів.
Суддя ОСОБА_1