Справа № 177/2456/24
Провадження № 1-кп/177/230/24
04 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024046720000344 від 16.09.2024 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, з угодою про визнання винуватості, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з середньою освітою, офіційно не працевлаштована, розлучена, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не має зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, -
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
за участі:
прокурора ОСОБА_6
прокурора-стажиста ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8
07.09.2024 приблизно о 14 год 20 хв ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора» за адресою: АДРЕСА_2 , побачила неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Одразу після цього, згадавши, що ОСОБА_9 декілька днів тому наніс тілесні ушкодження її неповнолітньому сину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи за мету провчити неповнолітнього ОСОБА_9 , у ОСОБА_3 виник протиправний намір на заподіяння неповнолітньому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
Надалі ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаним місцем, реалізуючи свій раптово виниклий протиправний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_9 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, схопила правою рукою з полиці магазину дерев'яну качалку, після чого підійшла до неповнолітнього ОСОБА_9 , окликнула його, аби привернути увагу ОСОБА_9 до себе та, перебуваючи на відстані витягнутої руки позаду ОСОБА_9 , який в цей момент повертався на оклик обличчям до ОСОБА_3 , нанесла один удар дерев'яною качалкою, яку тримала в правій руці, в область лівої сторони обличчя неповнолітнього ОСОБА_9 .
Після цього, ОСОБА_3 , не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, знаходячись безпосередньо навпроти ОСОБА_9 , який, скрутившись від болю, прикривав своє обличчя рукою, діючи умисно, нанесла один удар дерев'яною качалкою, яку продовжувала тримати в правій руці, по потилиці неповнолітнього ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_9 , намагаючись уникнути подальшого побиття, почав рухатися в сторону виходу з приміщення вищевказаного магазину. В цей момент, ОСОБА_3 , продовжуючи свій намір на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому, діючи умисно, нанесла один удар дерев'яною качалкою, яку все ще тримала в правій руці, по правому передпліччю неповнолітнього ОСОБА_9 , що завдало фізичного болю, однак не спричинило тілесних ушкоджень.
Внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_3 умисно завдала неповнолітньому потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя, садна голови, які відповідно до висновку експерта № 1857 від 03.10.2024 за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками - умисне легке тілесне ушкодження.
У даному кримінальному провадженні між прокурором-стажистом Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_7 за погодженням із старшим групи прокурорів - прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_6 , яким на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 12024046720000344 від 16.09.2024, та підозрюваною, а нині обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_3 , у присутності її захисника адвоката ОСОБА_10 , 16.10.2024 укладено угоду про визнання винуватості, яка скріплена підписами сторін.
Відповідно до умов угоди, обвинувачена ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнала під час досудового розслідування свою винуватість у вчиненому діянні та зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони угоди погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 грн.
Обвинуваченій, захиснику, прокурору судом роз'яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та беззастережно, пояснила, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом та призначення їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Просила затвердити угоду про визнання винуватості, яку вона уклала добровільно, надала згоду на призначення обумовленого сторонами покарання.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_11 , проти затвердження угоди не заперечувала, підтвердила факт укладення угоди в її присутності.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_9 та законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 , які надали прокурору заяву про згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою по даному кримінальному провадження (а.п. 15), в судове засідання не прибули, але матеріали справи містять їх заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій вони просили затвердити укладену угоду та призначити узгоджене сторонами покарання (а.с. 18)
Прокурори просили затвердити угоду про визнання винуватості, що підписана між сторонами добровільно 16.10.2024. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурорам зрозумілі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченої, та враховує пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, є обґрунтованим, відповідає меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Також суд приймає до уваги те, що покарання визначено сторонами з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, а ОСОБА_3 у судовому засіданні однозначно заявила, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди від 16.10.2024 про визнання винуватості між прокурором-стажистом Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_7 за погодженням із старшим групи прокурорів - прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_6 і обвинуваченою ОСОБА_3 та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосувався.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.10.2024 між прокурором-стажистом Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_13 за погодженням із старшим групи прокурорів - прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_14 , яким на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024046720000344 від 16.09.2024 з однієї сторони та обвинуваченою у даному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони, за участю адвоката ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024046720000344 від 16.10.2024 щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1