Справа № 204/13639/23
Провадження № 2/204/653/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
(повний текст)
23 жовтня 2024 Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявоюКомунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради( адреса знаходження: пр. Слобожанський, буд. 29, м. Дніпро, 49000), в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,-
Позивач, в інтересах якого діє представник СкочкоЄ.В. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення у розмірі 123 402 грн. 09 коп. та судові витрати по справі. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що згідно з державною програмою забезпечення населення послугами теплопостачання КП «Теплоенерго» ДМР протягом опалювальних періодів з жовтня 2016 року по 2022 рік надавало теплову енергію за адресою: АДРЕСА_3 , де, відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 002470 від 16.08.2022, зареєстрованими користувачами є: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідач, на підставі відкритого особистого рахунку № 7-7710714, повинний був сплачувати за надані послуги щомісячно. Однак оплата за ці послуги не здійснювалася належним чином, у зв'язку з чим станом на 16.08.2022 з'явився борг перед позивачем у розмірі 68848,56 грн. за період з 01.10.2016 по 16.08.2022. Даний борг було реструктуризовано шляхом укладання зі споживачем ОСОБА_2 договору про реструктуризацію заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання строком на 12 місяців. Пунктом 3 цього договору передбачено, що у разі порушення споживачем умов даного договору, підприємство КП «Теплоенерго» ДМР має право на примусове стягнення суми заборгованості в судовому порядку. Відповідно до пункту 2 вищезгаданого договору, споживач здійснює оплату не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Пунктом 2.1 передбачено, що у разі несвоєчасної сплати, підприємством КП «Теплоенерго» ДМР буде нараховуватися пеня в розмірі від 0,01% до 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше ніж 100% від загальної суми заборгованості. Таким чином перебіг строку виконання зобов'язання починається з 21 числа місяця наступного за розрахунковим. Проте, станом на момент подачі позову заборгованість споживачем сплачена не була, у зв'язку із чим, позивач вимушений звернутись до суду. Враховуючи викладене позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 123 402,09 грн., яка складається із основної заборгованості у розмірі 68 868,06 грн., інфляційних збитків - 43 378,83 грн. та 3% річних - 11155,20 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням та викликом сторін (а.с.25).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.31).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про застосування строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає фізичній особі - споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у водопостачанні і водовідведенні за його місцем проживання. Зазначені правовідносини є складовою частиною правочину найму житлового приміщення, передбаченого нормами ЖК України, що виникли з дій боржника та КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради, спрямованих на набуття цивільних прав та обов'язків щодо теплопостачання, централізованого опалення та їх оплати. КП «Теплоенерго» ДМР є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для задоволення потреб опалення та гарячого водопостачання населення та інших груп споживачів.
З матеріалів справи вбачається, що КП «Теплоенерго» ДМР надає послуги з централізованого опалення, в тому числі за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9).
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 002470 від 16.01.2022, зареєстрованими користувачами є: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6).
Встановлено, що ОСОБА_2 , як відповідальному квартиронаймачу було відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким він повинний була сплачувати комунальні послуги щомісячно, проте систематично порушував зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 16.08.2022 становила 68848,56 за період з 01.10.2016 по 16.08.2022 (а.с.9).
Договір між позивачем та відповідачкою про надання послуг теплопостачання не укладався.
16.08.2022 між КП «Теплоенерго» ДМР та ОСОБА_2 було укладено договір № 167/2022р/Ц.О.А. про реструктуризацію заборгованості за послугу з постачання теплової енергії. Відповідно до вказаного договору передбачено, що у разі порушення споживачем умов даного договору, підприємство КП «Теплоенерго» ДМР має право на примусове стягнення суми заборгованості в судовому порядку.
Згідно умов вказаного договору, споживач бере на себе відповідальність сплатити заборгованість за використану теплову енергію, яка виникла станом на 16.08.2022 у розмірі 68848,56 протягом 12 місяців відповідно до наведеного графіку (а.с.7-8).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що споживач здійснює оплату не пізніше 20 числа слідкуючого за розрахунковим місяцем (а.с.7).
Відповідно до п.3.3. договору в разі несвоєчасної оплати споживачем, підприємство нараховує пеню в розмірі від 0,01 % до 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від загальної суми заборгованості (а.с.7).
Судовим встановлено, що відповідач, як боржник, своїх зобов'язань за вказаним договором також не виконав, означену заборгованість у її повному обсязі не погасив.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 123 402,09 грн., яка складається із основної заборгованості у розмірі 68 868,06 грн., інфляційних збитків - 43 378,83 грн. та 3% річних - 11155,20 грн.
Відповідно до ст.1ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; з послуг з постачання гарячої води суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Теплоенерго» ДМР здійснює економічну діяльність, зокрема, з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, а також неспеціалізовану оптову торгівлю, вантажний автомобільний транспорт, технічні випробування та дослідження та будівництво житлових і нежитлових будівель. Тобто, створено з метою задоволення потреб населення та інших споживачів, незалежно від форм власності, в послугах централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, а також обслуговування всіх інженерних мереж, споруд, вузлів тепломереж.
Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється і на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.
Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляються на основі типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ч.2ст.7, ст.12ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», визначений обов'язок саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послу підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов'язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.
Згідно ч.5 ст.13ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відсутність укладеного між сторонами договору не звільняє споживача обов'язку щодо оплати наданих йому послуг централізованого опалення, постачання гарячої води (підігріву питної води).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07 липня 2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року (який діяв до 01 травня 2019 року) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до п.5ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.35 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Відповідно до п.15ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, який введено в дію 01 травня 2019 року, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року № 6-2951цс15.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст.67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
На підставі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною першою ст.598 ЦК України, визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання недопустима.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги за кожен розрахунковий період окремо, якщо вони фактично отримували такі послуги.
Щодо доводів відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить із наступного.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно дост. 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст. 261 ЦК України), а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Суд вказує, що позовна давність за вимогами про стягнення заборгованості з оплати ЖКП переривається у разі часткового погашення боржником відповідної заборгованості (постанова Верховного Суду від 22.01.2019 по справі №437/2726/13-ц).
В даному випадку 16.08.2022 між сторонами було укладено договір про реструктуризацію (розстрочення сплати). За загальним правилом у випадку укладення договору про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги строк позовної давності обчислюється не від кінцевої дати договору, а від кожної конкретної дати розрахунку згідно зі схемою реструктуризації.
За схемою реструктуризації, що викладена у вказаному договорі першій платіж в розмірі 5737,38 грн. на погашення основної суми заборгованості мав бути вчинений у вересня 2022, що робить неможливим пропуск позивачем строку позовної давності з огляду на дату подання даного позову до суду.
Відтак суд доходить висновку, про наявність правових підстав для стягнення із відповідача суму основногоборгу урозмірі 68848,56 грн.,яка утвориласьнапідставі договору№ 167/2022./Ц.О.А. від 16.08.2022 про реструктуризацію заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.
Щодо стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних, то суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат на підставі ст.625ЦК України підлягає задоволенню, оскільки правові підстави такого стягнення прямо передбачені матеріальним законом та Договором про реструктуризацію заборгованості за послуги центрального опалення та гарячого водовідведення № 167/2022./Ц.О.А. від 16.08.2022.
У зв'язку із чим, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні збитки у розмірі 43378,83 грн. та 3% річних у розмірі 11 155,20 грн. за період з 01.10.2016 по 16.08.2022.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач в порушення зазначених вимог не виконує свій обов'язок щодо сплати коштів за одержане тепло, має борг з підстав, зазначених позивачем, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2684,00грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 3, 15, 16, 526, 527, 598, 599, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 274-279, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради код, ЄДРПОУ 32688148 заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання, у розмірі у розмірі 123 402 (сто двадцять три тисячі чотириста дві) гривні 09копійок, яка складається з суми основного боргу у розмірі 68868,06 грн., інфляційних збитків 43378,83 грн. та 3% річних у розмірі 11 155,20 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 32688148 сплачений судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, МФО 320478, ЄДРПОУ 32688148 (місце розташування за адресою: просп. Слобожанський, буд. 29, м. Дніпро, 49000);
Представник позивача - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).Повний текст рішення складено 01.11.2024.
Суддя: С.В.Чудопалова