Справа № 202/12718/24
Провадження № 1-кс/202/7268/2024
25 жовтня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000001376 від 23 жовтня 2024 року, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Клопотання вмотивовано тим, що 22 жовтня 2024 року о 23:30 водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «HYUNDAI TUCSON» (номер НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_8 , рухався по вул. Михайла Коцюбинського в Дніпрі. Проявивши недбалість, водій не врахував дорожню обстановку і не зупинився при появі перешкоди у вигляді пішохода ОСОБА_9 , що лежав на дорозі. Внаслідок цього він допустив наїзд і переїзд правими колесами. Після ДТП ОСОБА_6 залишив місце події.
23 жовтня 2024 року о 09 годині 10 хвилин ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24 жовтня 2024 року затриманому ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до восьми років, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, підозрюваний місце дорожньо-транспортної події покинув, був встановлений працівниками поліцї.
3) Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 в подальшому може як у спосіб погроз так і реально може незаконно впливати на свідків за провадженням, з метою зміни їх показів, а також відмови від давання будь-яких інших додаткових показів. При цьому, враховуючи, що на разі під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи, тобто свідки яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення, а тому може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
4) Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, намагався приховати причетність до дорожньо-транспортної пригоди, не співпрацює зі слідством. Він може не прибувати в зазначений час, або не своєчасно прибувати за викликом слідчого або прокурора для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, в зв'язку з чим підозрюваний може перешкоджати проведенню досудового розслідування у розумні строки.
Слідчий вказує, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а також що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпеку, у зв'язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчий в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказав, що до матеріалів клопотання не додано ані висновку експертизи щодо встановлення зв'язку між смертю потерпілого та діями підозрюваного, ані експертизи про технічну можливість водія уникнути наїзду. Крім того, просив встановити заставу підозрюваному, що забезпечить його належну процесуальну поведінку. Також, просив враховувати міцні соціальні зв'язки підозрюваного, а саме те, що він одружений, має повнолітню дитину, має постійне місце проживання, раніше не судимий. Крім того, перебування під вартою може вплинути на психічний стан підозрюваного, оскільки він перебував у полоні РФ під час окупації в м. Херсон.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Встановлено, що 23.10.2024 року до ЄРДР за №12024040000001376 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
24.10.2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Із доданих до клопотання доказів вбачається, що є всі підстави вважати що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення
До таких висновків слідчий суддя прийшов проаналізувавши надані до клопотання докази : витяг з ЄРДР, речовими докази та інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, який одружений, має повнолітню дитину, яка навчається у вищому навчальному закладі, має постійне місце проживання, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, перебував у полоні РФ під час окупації в м. Херсон.
На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. доведено існування ризиків жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.
Визначити строк тримання під вартою 60 днів з дня повідомлення про підозру.
Слідчий суддя приймає доводи сторони захисту щодо особи підозрюваного, але ж оцінивши всі надані докази ,прийшов до висновку, що суспільний (публічний) інтересів цій справі перевищує приватні інтереси особи.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та суспільно-небезпечні наслідки від діяння що йому інкримінується, з урахуванням обставин тяжкості інкримінованого злочину, рівня суспільної небезпеки, та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.
На думку слідчого судді, застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 21.12.2024 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- без поважних причин не відлучатись з місця постійного проживання/перебування та повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання/перебування;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду.
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді діє до 21.12.2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1