Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська
49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13
№ 201/12017/24
провадження 3/201/4434/2024
30 жовтня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 27 серпня 2024 року о 11 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 рухався в районі ЛЕП 143 по вул. Січеславська Набережна, де, під час виникнення небезпеки, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував попутно попереду, після чого різко зупинився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в час та місці, зазначені в протоколі, керуючи автомобілем «Тойота», він рухався у напрямку вул. Січеславська Набережна в м. Дніпрі та в цей момент на його смугу руху несподівано з вулиці позначена Т-0410 різко виїхав автомобіль «БМВ», який не надав переваги у русі.
Водій «БМВ» почав створювати перешкоди у русі, виїжджаючи на смугу руху водія автомобіля «Тойота», у зв'язку з чим останній вимушено рухався паралельно з автомобілем «БМВ». Маневри водія «БМВ» вимусили пригальмувати, після чого водій «БМВ» різко поїхав вперед, а водій автомобіля «Тойота» перестроївся за автомобілем «БМВ». Після чого водій «БМВ» екстрено та без видимих ознак загальмував, чим створив для водія «Тойоти» непередбачувану небезпеку, у зв'язку з чим він почав гальмувати, однак уникнути зіткнення було неможливо через безпосередню близькість до нього автомобіля «БМВ». Клопотав про закриття провадження в даній справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Під час судового розгляду, підтвердивши фактичні обставини, повідомив, що вважає винуватим у вчиненому ДТП водія автомобіля «БМВ», яким дійсно було спричинено аварійну обстановку водієві.
Представник потерпілого у судовому засіданні пояснив, що 27 серпня 2024 року, керуючи автомобілем «БМВ» - ОСОБА_2 рухався по вул. Січеславська Набережна від вул. В. Мономаха в бік вул. Ливарна в м. Дніпрі, де, він пригальмував давши можливість виїхати іншому транспортному засобу із паркувального місця, а тому не вчиняв дій спрямованих на екстрене гальмування та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності мала тримати дистанцію між автомобілями.
Дослідивши під час судового розгляду позиції учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить висновку про те, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по наступним підставам.
Так, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП настає лише в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України на водіїв покладається обов'язок у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху перешкодою для руху є нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу. Небезпекою для руху є - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.
Вищевикладене повністю підтверджується оглянутим під час судового розгляду відеозаписом обставин дорожньої-транспортної події з камери відеореєстратора ОСОБА_1 , ракурс якої охоплює ділянку дороги, на якій відбулась ця пригода. Так, відтворені відео-дані повністю зіставляються з фактичними обставинами справи, а також дозволяють безпосередньо пересвідчитися суду у зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення відомостях, зокрема про те, що водій автомобіля «БМВ», д/н НОМЕР_2 , їхавши попереду автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_1 , різко перестроївся на суміжну смугу, після чого став раптово гальмувати, коли для цього не було потреб, оскільки попутно попереду не було жодних перешкод для подальшого руху вперед, чим було створено безпідставну перешкоду для руху вже попутного позаду автомобіля «Тойота», водій якого був вимушений задля уникнення зіткнення різко змінити швидкість та здійснити екстрене гальмування.
Таким чином діями водія ОСОБА_2 було спровоковано дорожньо-транспортну подію, наслідки якої не були обумовлені діями водія ОСОБА_1 , оскільки останній рухався в усталеному стані, тобто без зміни траєкторії руху, однак правопорушник став раптово гальмувати, перешкоджаючи дорожньому руху всупереч встановленому законом порядку, захищаючи свої уявні права. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 мав право розраховувати на те, що інші учасники руху виконають правила дорожнього руху, зокрема водій ОСОБА_2 у відповідності до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України не буде безпідставно створювати перешкод для руху попутного позаду транспорту у загальному потоці.
Оцінюючи як доказ зазначений відеозапис, потрібно звернути увагу, що його зміст повністю зіставляється з відомостями, зафіксованими у схемі місця дорожньо-транспортної події від 27 серпня 2024 року, а саме щодо часу та місця зіткнення, дорожніх умов та обстановки на проїзній частині, а також індивідуальних ознак причетних транспортних засобів, які повністю збігаються з засобами, керованими кожним з учасників цієї події, зокрема як то тип, марка, модель та колір причетних легкових автомобілів, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно не викликає сумнівів у його достовірності та доводить наявність порушень п. 10.1 Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_2 , а отже слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Саме порушення ОСОБА_1 п. 12.3 Правил дорожнього руху України стало підставою для складання інспектором патрульної поліції вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого вказаний водій при виникненні небезпеки для руху не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем, що різко змінив напрямок руху зліва направо та зупинився, після чого останній продовжив некерований рух вперед та зіткнувся з ще одним автомобілем попереду.
Однак, проаналізувавши дорожню обстановку та обставини, що склались на ділянці дороги в час коли відбулось дане ДТП, що зафіксовано відповідною схемою місця зіткнення з фотографіями до неї, а також дослідивши пояснення водіїв-учасників цієї пригоди, суд робить висновок про те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки це спростовується дослідженим відеозаписом з камери, ракурс якої охоплює ділянку дороги, де відбулось зіткнення. Так, зі змісту відтвореного відеозапису судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода між учасниками дорожнього руху відбулась в той момент, коли водій автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 рухався попутно ззаду за водієм автомобіля «БМВ», д/н НОМЕР_2 , який, рухаючись по суміжній смузі попереду, раптово зупинився, чим створив аварійну обстановку водієві ОСОБА_1 , який, перебуваючи в безпосередній близькості від автомобіля «БМВ», не мав об'єктивної можливості та часу для зменшення швидкості аж до повної зупинки або безпечного об'їзду перешкоди, а тому між вказаними учасниками дорожнього руху відбулось зіткнення.
Оцінюючи як доказ зазначений відеозапис обставин дорожньо-транспортної події, потрібно звернути увагу, що його зміст повністю зіставляється з відомостями зафіксованими у схемі місця ДТП від 27 серпня 2024 року, зокрема відносно часу та місця зіткнення, дорожніх умов та обстановки на проїзній частині, а також взаємного розташування транспортних засобів після цього, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно доводить відсутність порушень п. 12.3 Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_1 ..
Крім того слід враховувати, що в даній дорожній ситуації в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення правил дорожнього руху, оскільки ці правила розраховані на звичайні прийоми керування транспортним засобом, а не в умовах коли їх наражають на небезпеку інші водії своїми забороняючими діями, а отже останній міг розраховувати на те, що у відповідності до п. 1.4 Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_2 також виконає правила дорожнього руху.
За даних обставин та виходячи з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку про те, що порушення правил дорожнього руху, інкриміновані водієві ОСОБА_1 не стали причиною даного ДТП, напроти, спричинення пошкоджень транспортним засобам відбулось з інших причин, настання яких не залежало від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в діях якого відсутній причинний зв'язок з наслідками, що настали.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину патрульною поліцією в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідальність за яке встановлюється за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП па підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк