Справа № 199/8640/24
(3/199/4032/24)
іменем України
04.11.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель», яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1634 КУпАП
ОСОБА_1 , яка є головним бухгалтером ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель», що у м.Дніпрі по вул. Моторна, 1д, несвоєчасно подала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма № 4ДФ) за 2 квартал 2024 року. Термін подання встановлений 09.08.2024. Фактично розрахунок надано 29.08.2024, що підтверджується актом перевірки № 64296/04-36-24-13/33116889 від 07.10.2024, чим своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1634 КУпАП. Правопорушення вчинено повторно упродовж року.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останньої про розгляд справи за її участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1634 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення № 67570/04-36-24-13/2694800321 від 21.10.2024, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- копією акту про результати камеральної перевірки з питань своєчасного подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2024 року, № 64296/04-36-24-13/ НОМЕР_2 від 07.10.2024, яким виявлені вищевказані порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, уповноважена посадова особа ГУ ДПС у Дніпропетровській області, складаючи у відношенні ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 1634 КУпАП, виходила з того, що ОСОБА_1 раніше накладалося адміністративне стягнення за ч.1 ст. 1634 КУпАП.
Проте такий висновок посадової особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області не підтверджується доказами, зібраними у справі, у зв'язку з чим кваліфікація дій ОСОБА_1 за частиною 2 є невірною, оскільки ОСОБА_1 протягом року до складення відносно неї даного протоколу про адміністративне правопорушення адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 1634 КУпАП не накладалося, приймаючи до уваги зміст постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2024, згідно якої ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1634 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, тобто адміністративне стягнення останній не накладалося.
Таким чином, станом на 21.10.2024, тобто на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вважалася особою, яку протягом року не було піддано адміністративному стягненню за ст. 1634 КУпАП, а тому в її діях відсутня кваліфікуюча ознака адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1634 КУпАП, як - «ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті».
У той же час, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1634 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , враховуючи межі складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 1634 КУпАП, повинні бути вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 1634 КУпАП, як такі, що виразилися в несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка офіційно працевлаштована, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти їй адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1634 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко