Справа № 159/5161/24
Провадження № 2/166/337/24
категорія: 38
іменем України
04 листопада 2024 року смт Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Фазан О. З.,
за участю секретаря Омелько Н. І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.09.2024 року передано для розгляду Ратнівському районному суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в зв'язку з належністю справи до територіальної юрисдикції ( підсудності ) суду.
Представник позивача Столітній Михайло Миколайович в інтересах ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6411700 від 27.02.2023 у розмірі 79700 гривень, з яких сума кредиту 20000 грн, сума процентів за користування кредитом 35820 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 23880 грн та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.02.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 6411700 про надання споживчого кредиту у розмірі 20000 грн строком на 360 днів.
27.05.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» згідно договору факторингу № 27.05/2024-Ф.
Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 79700 грн., з яких: 20000 грн. - тіло кредиту, 35820 - сума процентів за користування кред та 23880 грн. - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів.
У зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на користь товариства вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.
Ухвалою від 01.10.2024 року відкрито провадження в справі та витребувано документи в АТ КБ " Приватбанк ".
До суду 08.10.2024, 15.10.2024 надійшла запитувана інформація стосовно рахунків відповідачуи ОСОБА_1 , зокрема картка на яку здійснено переказ 20000 грн 27.02.2023 року.
21 жовтня 2024 року на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідачка зазначила, що вона проходить військову службу з 28.09.2018 по даний час. А тому, оскільки має статус військовослужбовця Збройних Сил України та на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 ст. 14 Закону УКраїни " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у неї відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитами за кредитними договорами. Таким чином, кредитор не мав права нараховувати проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 6411700 від 27.02.2023.
Крім того, зазначила, що на виконання кредитних зобов'язань за вищевказаним кредитним договором нею було сплачено на рахунок кредитора в період березень-травень 2023 року кошти на загальну суму 32238 гривень.
Враховуючи положення п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вважає, що сплачена нею сума в розмірі 32238 грн. повністю погашає тіло кредита за договором № 6411700 від 27.02.2023 року в розмірі 20000 грн. Нараховані позивачем проценти є незаконними, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
28 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що не погоджується з доводами відповідачки, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства.
Вказав, що 27.02.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 4906540 про надання споживчого кредиту.
Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 29.03.2023 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Зазначив, що 29.03.2023 відповідачка здійснила платіж оплати процентів на рахунок кредитора в розмірі 8358.00 грн.; 28.04.2023 здійснила платіж оплати процентів на рахунок кредитора в розмірі 11940.00 грн.; 28.05.2023 здійснила платіж оплати процентів на рахунок кредитора в розмірі 11940.00 грн.
Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.08.2023-25.10.2023) в межах строку договору відповідно до наступного: 20000 грн * 1,99% = 398 грн*60 календарних днів = 23880 грн.
Надалі відповідачка оплати за кредитним договором не здійснювала.
На підтвердження продовження строку кредиту на електронну пошту відповідачки, яка зазначена під час укладання договору було направлено листи-повідомлення про пролонгацію та автопролонгацію строку кредиту (п. 4.3. Договору).
- Смс-повідомлення щодо продовження строку користування кредитом, підтверджує той факт, що після сплати відповідачкою нарахованих процентів за користування кредитом, первісним кредитором позивачу було направлено повідомлення про продовження строку кредиту, відповідно до умов, викладених в п.4.2.3 Договору.
- Повідомлення про автопролонгацію, підтверджує факт, що первісним кредитором відповідачці було направлено повідомлення, в якому ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомляє, що у відповідача на дату закінчення погодженого строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, а тому відповідно до п.4.3.1 Кредитного договору строк кредиту продовжено на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль.
Вважає, що відповідачці проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, у межах нового погодженого строку та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку.
Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив провести розгляд справи без участі його представника.
Відповідачка звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору у даній справі, суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 6411700 про надання споживчого кредиту у розмірі 20000 грн. строком на 360 днів за стандартною процентною ставкою 1,99% в день в межах строку кредиту.
Із довідки ТОВ «ПАЙТЕК УКРАЇНА» №20240612-4а від 12.06.2024 року, інформації АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-241002/69884 від 08.10.2024 року та інформації АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-241009/46773 від 13.10.2024 року встановлено, що 27.02.2023 року на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів на суму 20000 грн.
27.05.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги до відповідачки ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» згідно договору факторингу № 27.05/24-Ф.
Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості та витягу з реєстру боржників вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на момент відступлення права грошової вимоги позивачу за кредитним договором становила 55820 грн., з яких: 20000 грн. - тіло кредиту та 35820 грн. нараховані відсотки. З позовної заяви вбачається, що позивачем було нараховано процентів відповідачу за користування кредитними коштами за 60 календарних днів в сумі 23880 грн. Таким чином загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 6411700 від 27.02.2023 становить 79700 грн, з яких тіло кредиту 20000 грн, сума процентів за користування кредитом 59700 грн.
Відповідачка у відзиві зазначає про сплату нею на рахунок кредитора грошових коштів у сумі 32238 гривень, однак відповідачкою не доведено факт сплати вказаних коштів саме в рахунок тіла кредиту. Як вбачається з позовної заяви, вказані грошові кошти кредитором було зараховано на оплату процентів за користування кредитом.
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію N 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом установлено, що кредитний договір №6411700 від 27.02.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідачки виникло зобов'язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» виконало належним чином, надававши відповідачці кредиті кошти в сумі 20000 грн.
Однак, відповідачка не виконала умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем по тілу кредиту в сумі 20000 грн.
А відтак, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в сумі 20000 грн.
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
В частині заявлених до стягнення відсотків суд доходить наступного висновку.
Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції чинної станом на 26 квітня 2023 року та 22 травня 2023 року (дати укладення Кредитних договорів) було визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" дію пп. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року та триває по теперішній час.
Пункт 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Крім цього, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Закону України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 28 вересня 2018 року на підставі наказу 38 об'єднаного навчального центру від 28.09.2018 № 45-РС прийнята на військову службу за контрактом.
Довідкою військової частини НОМЕР_3 від 20.05.2024 за № 2401/486/110/1/502/ПС стверджено, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом з 28 вересня 2018 року по теперішній час.
Отже, на момент укладення Кредитного договору 27 лютого 2023 року та упродовж усіх строків кредитування відповідачка була і є військовослужбовцем.
В Україні на момент укладення Кредитних договорів діяв особливий період і нині триває воєнний стан.
Наведені обставини свідчать про те, що на відповідачку поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", тому відсотки за користування кредитами з неї стягненню не підлягають.
Таким чином, відповідачка зберегла до цього часу своє право не сплачувати проценти по кредитах, які є предметом цього розгляду, проценти з нього не можуть бути стягнуті, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Зважаючи на викладене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №6411700 від 27.02.2023 у розмірі 20000 грн за тілом кредиту.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 607,88 грн. (20000/79700*2422,4 = 607,88), а також витрати на правову допомогу у розмірі 2509,41 грн. (20000/79700*10000 = 2509,41).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором №6411700 від 27.02.2023 року в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати у виді судового збору у розмірі 607 (шістсот сім) грн 88 копійок та витрат на правову допомогу у розмірі 2509 (дві тисячі п'ятсот дев'ять) гривень 41 копійку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя О. З. Фазан