Справа № 162/861/24
Провадження № 1-кп/162/123/2024
04 листопада 2024 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030530000647 від 30.08.2024 стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Заріка Любешівського району Волинської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, медичної сестри ТОВ «Гемо Медика Луцьк», заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
У ході досудового розслідування встановлено, що начальник сектору реагування патрульної поліції ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_7 , будучи службовою особою, перебуваючи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, 29.08.2024 здійснював реагування на повідомлення, виконуючи свої службові обов'язки о 16 год 40 хв вказаного числа ОСОБА_7 на перехресті вулиць Свободи та Незалежності у селищі Любешів Камінь-Каширського району Волинської області, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та покинув місце події.
В подальшому, пасажир даного транспортного засобу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.08.2024 о 16 год 51 хв під час складання відносно ОСОБА_8 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знаходячись поблизу відчинених задніх пасажирських дверей вищевказаного автомобіля, з метою уникнення адміністративної відповідальності на користь ОСОБА_8 , умисно, керуючись злочинним умислом, висловила начальнику СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , пропозицію надання неправомірної вигоди, при цьому, не зважаючи на неодноразові попередження поліцейського про незаконність таких дій з боку останньої, поклала 5 грошових купюр Національної валюти України номіналом по 1000 гривень кожна, в сумі 5000 грн. в ліву кишеню штанів поліцейського ОСОБА_7 , за не вчинення дій з використанням наданої поліцейським влади, зокрема, не складання відносно третьої особи - водія автомобіля ОСОБА_8 , протоколу про адміністративне правопорушення, тим самим надала працівнику поліції неправомірну вигоду за не притягнення третьої особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
Під час досудового розслідування між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинуваченою ОСОБА_5 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_4 , було досягнуто та підписано угоду від 25.09.2024 про визнання винуватості.
Сторони угоди погодились, що обвинувачена ОСОБА_5 понесе покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700,00 гривень. В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 повністю беззаперечно визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаялася.
Підтвердила суду, що угоду про визнання винуватості вона уклала добровільно і наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для неї є зрозумілими, а саме: наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є - для прокурора і підозрюваної - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України. Просила затвердити зазначену угоду.
Захисник та прокурор у судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України.
Крім того, обвинуваченій ОСОБА_5 судом було роз'яснено та нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачують підозрювану, право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначено в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначено в ч. 3 ст. 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_5 були роз'яснені та їй зрозумілі.
Після таких роз'яснень суду обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала проти затвердження угоди.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши угоду про визнання винуватості, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам статей 468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.1 ст.369 КК України.
Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження в судовому засіданні, переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої.
Вимоги пункту 9 частини другої статті 52 КПК України щодо обов'язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених Кримінальним кодексом України.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені статтею 66 КК України, які пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які згідно з ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 - відсутні.
Обвинувачена раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнала повністю, щиро розкаялась у скоєному, працює, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину.
На обліках у лікарів нарколога чи психіатра вона не перебуває.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04.09.2024, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України судом застосовується спеціальна конфіскація до предметів та речових доказів злочину.
Цивільний позов у справі не заявлений. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
На підставі наведеного, керуючись статтями 314, 368, 369, 370, 371, 374, 376, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.09.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030530000647 від 30.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_9 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1100 (одна тисяча сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700,00 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області на грошові купюри від 04.09.2024 - скасувати.
Речові докази:
1)грошові кошти: 5 (п'ять) грошових купюр Національного банку України номіналом по 1000 гривень з серійними номерами ЯБ 9380323, ЕА 4799194, ГН 2329047, ГП 7866988, ЕБ 1851865, які передані на зберігання до регіонального відділення АТ «ПриватБанк» - на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати в дохід держави;
2)нагрудну бодікамеру поліцейського чорного кольору - залишити у користуванні Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1