Справа № 161/14262/24
Провадження № 1-кп/161/1263/24
м. Луцьк 04 листопада 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілих ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
провівши у приміщенні суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580002124 від 21.06.2024 року, який надійшов до суду 29.07.2024 року від Луцької окружної прокуратури про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, -
29.07.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області з Луцької окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.07.2024 призначено підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту в даному кримінальному провадженні.
В ході підготовчого судового засідання на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту, яке вмотивоване тим, що обвинувальний акт не містить посилання на реальний мотив вчинення ОСОБА_7 дій, стосовно потерпілих працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , які прокурор вважає кримінально караним, так як всупереч вимогам ст.ст.91, 291 КПК України не вказано на обставини, які можливо не тільки пом'якшують покарання, а й можуть виключати кримінальну відповідальність в інкримінованому злочині, що є обов'язковим. Дана обставина свідчить, що в обвинувальному акті не повністю викладені обставини вчиненого ОСОБА_7 , які прокурор та слідчий вважають встановленими. Також в діях ОСОБА_7 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.350 КК України. Крім того, з правової точки зору, у тексті оскаржуваного обвинувального акту не відображено у достовірному та об'єктивному вигляді межі службових повноважень потерпілих працівників ТЦК та СП та не відображено факто того, що вони 21.06.2024 року своїми діями не виходили за ці межі, провокуючи конфлікт, що ставить під сумнів сам факт перебування працівників ТЦК та СП в статусі потерпілих в межах цього кримінального провадження.
Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення вказаного клопотання, та просив призначити справу до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, потерпілих та їх представника, які підтримали доводи прокурора, обвинуваченого та захисника, які просили задовольнити подане клопотання, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 3 ч. 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Зокрема, згідно вимог ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, з поміж іншого: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого(прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обвинувальний акт підписується слідчим, слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, тощо.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону при його складанні, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Обвинувальний акт підлягає поверненню судом зі стадії підготовчого розгляду кримінального провадження в разі, коли даний процесуальний документ не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що при складанні обвинувального акту стороною обвинувачення дотримано вимог ст. 291 КПК України, зокрема вказано найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; вказано анкетні дані обвинуваченого, зазначено про відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, вказано слідчого та прокурора, викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, в реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано проведені процесуальні дії під час досудового розслідування, дату та час їх проведення, тощо, у зв'язку із чим відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
На думку суду доводи захисника, викладені в клопотанні, про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України , є надуманими.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що формулювання позиції в обвинувальному акті, виключає наявність вини ОСОБА_7 за ст.350 КК України та тотожність оголошеної підозри змісту обвинувального акту, то слід зазначити наступне.
У підготовчому судовому засіданні, суд не може вдаватися до оцінки доказів, які підлягають дослідженню у судовому засіданні, зокрема і щодо вини особи, а суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет дотримання прокурором вимог п.п.1-9 ч.2 ст. 291 КПК України.
Сторона ж захисту у поданому клопотанні фактично посилається на обставини та викладає відомості, які в силу вимог ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню виключно у судовому засіданні, а тому не може сказати чи вірно визначена кваліфікація дій обвинуваченого, а отже стверджувати про порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України при складанні обвинувального акта немає підстав.
Окрім того, посилання захисника на те, що у тексті оскаржуваного обвинувального акту не відображено у достовірному та об'єктивному вигляді межі службових повноважень потерпілих працівників ТЦК та СП та не відображено факту того, що вони 21.06.2024 року своїми діями не виходили за ці межі, не потребує відповідного зазначення в тексті обвинувального акту згідно з вимогами ст. 291 КПК України.
Відтак, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, щоу задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору, слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1