Рішення від 01.11.2024 по справі 159/6168/24

Справа № 159/6168/24

Провадження № 2/159/1548/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовичапро визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року через систему «Електронний суд» до суду надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №11875, вчиненого 16.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №0567-1069 від 14.12.2020, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 , за період з 28.12.2020 по 04.06.2021 в розмірі 23 422 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що на сайті Єдиного реєстру виконавчих проваджень позивач ОСОБА_2 дізналася про відкрите 26.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області виконавче провадження № 66614750 з виконання оспорюваного виконавчого напису. 31.08.2021 приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Представник вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки кредитний договір №0567-1069 від 14.12.2020, за яким запропоновано стягнути кошти, нотаріально не посвідчений; нотаріус вчинив виконавчий напис без підтвердження безспірності заборгованості боржника. Крім того, позивач не погоджується із сумою загальної заборгованості, зазначеної у виконавчому написі, стверджує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надсилало жодної вимоги про усунення порушення зобов'язання, а приватний нотаріус не виконав обов'язку щодо надіслання боржнику письмової вимоги про сплату боргу.

Ураховуючи наведене представник просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 20.09.2024 задоволено заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову у даній справі, зупинено стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису.

На підставі пункту 2 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у заяві від 21.10.2024 клопотала про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» правом подати відзив на позов не скористався, у письмовому клопотанні від 27.09.2024 просив вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до приписів статті 142 ЦПК України, виходячи з принципів співмірності, реальності та розумності, та зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 2500 гривень.

Треті особи у справі письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не подали.

У зв'язку з неявкою усіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до вимог статті 247 ЦПК не здійснювалось.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази у справі суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

За матеріалами справи 16.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинений виконавчий напис №11875, у якому запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №0567-1069 від 14.12.2020, укладеним між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 , за період з 28.12.2020 по 04.06.2021 в розмірі 23 422 гривень, з яких:

- 9300,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту,

- 14122,00 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

За вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусом стягнуто із ОСОБА_2 в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 350 гривень, у зв'язку із чим загальна сума стягнення за виконавчим написом становить 23772,00 гривень.

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 11875.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С від 26.08.2021відкрите виконавче провадження №66614750 з виконання виконавчого напису нотаріуса.

Предметом позову є оспорювання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках та порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»), під час якої нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Отже безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 зроблено висновок, про те, що судовими рішеннями визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», тому договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Зміни до Переліку №1172, які дозволяли вчиняти виконавчий напис у кредитних правовідносинах на підставі нотаріально не посвідчених договорів, визнані нечинними постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

Таким чином, на час вчинення оспорюваного виконавчого напису - 16.06.2021, для нотаріуса для підтвердження безспірності заборгованості передбачалось надання: а) оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц зазначено: «законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У цій справі відповідачем не наданий суду нотаріально посвідчений кредитний договір, який міг слугувати підставою для вчинення виконавчого напису, та доказів скерування позивачу листа-вимоги про повернення боргу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, ч 8 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 968,96 гривень за подання позовної заяви та судовий збір в розмірі 605,60 гривень за подання заяви про забезпечення позову підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд керується наступним.

В силу частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 134 ЦПК визначено, що кожна сторона разом з першою заявою по суті справи подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла чи очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних витрат, за винятком сплаченого нею судового збору.

За матеріалами даної цивільної справи у позовній заяві позивач вказала, що понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 гривень та надала докази таких витрат.

На підтвердження витрат, які позивач фактично понесла на професійну правничу допомогу для захисту порушених прав, суду наданий договір №1056 від 13.09.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги №1 до договору №1056 від 13.09.2024, квитанція від 18.09.2024 про оплату 3000 гривень гонорару.

За змістом статті 137 ЦПК України при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена чи має бути сплачена відповідною стороною або третьою особою.

Питання доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду, у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові від 3 жовтня 2019 року (справа №922/445/19), сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих критеріїв суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами».

У детальному описі робіт (наданих послуг) від 19.09.2024 визначено, що вартість наданої адвокатом усної консультації становить 3000 гривень, надання повторної усної консультації - 1000 гривень, підготовка та написання позовної заяви - 6000 гривень, підготовка та написання заяви про забезпечення позову - 2000 гривень.

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 84, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11875 від 16.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №0567-1069 від 14.12.2020 в розмірі 23422,00 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_2 1574(одну тисячу п'ятсот сімдесят чотири) гривні 50 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач (боржник) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598 адреса: бульвар Л.Українки, 26, офіс 407, м.Київ.

Повне судове рішення складене 01.11.20244.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК

Попередній документ
122761132
Наступний документ
122761134
Інформація про рішення:
№ рішення: 122761133
№ справи: 159/6168/24
Дата рішення: 01.11.2024
Дата публікації: 06.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.01.2025)
Дата надходження: 20.09.2024
Предмет позову: визнання напису нотаріуса таким,що не підлягає виконанню
Розклад засідань:
24.10.2024 09:30 Ковельський міськрайонний суд Волинської області