154/3154/24
3/154/1628/24
01 листопада 2024 року. Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Лутай А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
10.08.2024 року близько 13.30 год ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , справляв природні потреби, чим порушив громадський порядок.
В судове засідання правопорушник не з'явився.
Постановою суду від 20.09.2024 до ОСОБА_1 було застосовано привід у судове засідання на 08.50 год 01.11.2024, однак даний привід виконано не було, та не повідомлено про причини невиконання.
Факт усвідомлення порушником того, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення і не виявлення ним належної зацікавленості у розгляді його справи, про що свідчить те, що він не звертався в суд за інформацією щодо стану розгляду його справи, не з'явився на судове засідання, з незалежних від суду причин, свідчить про його свідомий намір затягнути розгляд справи та уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні ОСОБА_1 ,а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянути справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251 КУпАП), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252 КУпАП), встановити наявність обставин, що пом'якшують (ст. 34 КУпАП) чи обтяжують (ст. 35 КУпАП) відповідальність, з'ясувати чи здійснюється провадження в межах строків накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), з'ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ст. 173 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці нсправляв природні портеби, тобто вчинив дрібне худіганство.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №965767 від 10.08.2024, рапортом,іншими матеріалами
На судовий розгляд справи ОСОБА_1 не надав суду жодних належних та допустимих, достатніх доказів, котрі б спростували його вину у вчиненні даного правопорушення та вищенаведені докази.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП, не вбачаючи підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності.
Вказане стягнення, на думку суду , за своїм видом і мірою є справедливим , необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, ст. 173 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.173УпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривень.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605.60 грн. судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя А.М. Лутай