ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 33/27
22.05.07 р.
Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву республіканського транспортного унітарного пароплавства «Білоруське річне пароплавство»про видачу наказу у справі № 6у/2006
за позовом республіканського транспортного унітарного пароплавства «Білоруське річне пароплавство»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль»
про стягнення 314 414,68 грн.
При секретарі судового засідання Демиденко К.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Железнякова М.А., дов. № 08-30Р/2007 від 24.04.2007 року;
Добродуб А.Я., дов. № 08-29Р/2007 від 24.04.2007 року;
Центер Г.С. - начальник, згідно наказу № 55-Л від 14.06.2004 року;
від відповідача: Кузовлєв Ю.Г., дов. № 12 від 25.04.2007 року;
Траспов Л.Ф. -генеральний директор.
Республіканське транспортне унітарне пароплавство «Білоруське річне пароплавство»звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу наказу на виконання рішення Морської Арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України по справі № 6у/2006 від 17.01.2007 року.
Свою заяву про видачу наказу позивач обґрунтовує тим, що 17.01.2007 року Морською Арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України було винесено рішення по справі № 6у/2006 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль»на його користь 304 485,50 грн. основного боргу та 9 929,18 грн. витрат по сплаті арбітражного збору.
20.02.2007 року позивачем був відправлений лист з пропозицією виконати рішення. Оскільки, в рішенні не було зазначено строк його виконання, рішення підлягає негайному виконанню. Боржник не виконав зазначеного рішення та не попередив позивача про поважні причини його невиконання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2007 року заяву про видачу наказу було прийнято до розгляду та зобов'язано Морську Арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України надіслати до господарського суду м. Києва справу № 6у/2006.
Листом № 1040/14-7 від 16.04.2007 року Голова Морської Арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України І.Г.Побірченко повідомив суд про те, що виконавчий лист на виконання рішення Морської Арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України може бути виданий лише місцевим судом загальної юрисдикції за місцезнаходженням боржника у м. Миколаєві.
В ході судового розгляду представник заявника надав пояснення по справі.
Представник відповідача надав клопотання про відмову визнання арбітражного рішення, приведення його до виконання та видачі виконавчого документу в якому заперечував проти заяви про видачу наказу.
Розгляд заяви відкладався.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що заява республіканського транспортного унітарного пароплавства «Білоруське річне пароплавство»про видачу наказу не підлягає задоволенню.
Стаття 1 Закону України «Про третейські суди»передбачає, що дія цього закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.
Відповідно до ч.1 статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахування цієї статті та статті 36.
Щодо видачі наказу та визначення компетентного суду у Законі України «Про міжнародний комерційний арбітраж»нічого не сказано.
Частина 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»передбачає, що згідно зі статтею 2 Указу Президії Верховної Ради СССР від 21.06.1988 року, компетентними судами України по розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів є обласні, Київський і Севастопольський міські та Верховний суд Автономної Республіки Крим за місцем проживання (перебування) боржника, а якщо останній такого в Україні не має, - за місцем знаходження його майна.
Частина 16 зазначеної вище Постанови передбачає, що відповідно до статтей 232-234 ЦПК і статті 5 Указу Президії Верховної Ради СССР від 21.06.1988 року, суд вирішує клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду (арбітражу) мотивованою ухвалою, яка постановляється в кімнаті, призначеній для постановлення рішень. Згідно зі статтею 8 Указу Президії Верховної Ради СССР від 21.06.1988 року виконавчий лист видається на підставі рішення іноземного суду (арбітражу) й ухвали компетентного суду України про дозвіл на примусове виконання, що набрало законної сили, без вказівки про це в ухвалі.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що господарські суди не є компетентними судами України по розгляду клопотань про видачу наказу на виконання рішень Морської Арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, тому суд відмовляє республіканському транспортному унітарному пароплавству «Білоруське річне пароплавство»в задоволенні заяви про видачу наказу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86 Господарсько процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні заяви республіканського транспортного унітарного пароплавства «Білоруське річне пароплавство»про видачу наказу відмовити.
Суддя С.М.Мудрий