ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 23/390
17.10.06
За позовом Закритого акціонерного товариства
«Концерн «Матс»
До Міністерства оборони України
Про стягнення 17 475,82 грн.
Суддя Демидова А.М.
Представники:
Від позивача Пляшечник О.Г. -представник за довіреністю;
Загородня Д.М. -представник за довіреністю;
Янковський Ю.Т. - керівник підприємства
Від відповідача Боришкевич В.О. -представник за довіреністю;
Шмиговський В.В. - представник за довіреністю
Рішення винесено 17.10.2006 р.
Розгляд справи відкладався та у справі оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.
Закрите акціонерне товариство «Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс» звернулось до господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з Міністерства оборони України 17475,82 грн. збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання в результаті припинення виконання державного контракту.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2005р. порушено провадження у справі №23/390 та призначено справу до слухання на 17.05.2005р.
16 травня 2005 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, якою останній просив стягнути з відповідача 957204, 67 грн. боргу, нарахувань на основний борг у вигляді пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та суму не одержаного доходу.
25 травня 2005 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, якою останній збільшив вимоги в частині визнання недійсним узгоджувального протоколу №16 «Про реструктуризацію оплати боргу за фактично виконані роботи етапу 3 за договором №117616 ДУ1 від 20.11.2004р.».
11 липня 2005 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, якою останній, крім іншого, просив стягнути з відповідача суму планового (очікуваного) прибутку виробництва в сумі 1158600,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. у даній справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2005р. в зв'язку з поверненням справи з експертизи разом з висновком провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 19.12.2005р.
Ухвалами Господарського суду м. Києва від 19.12.2005р., від 16.01.2006р., від 15.02.2006р. розляд справи відкладався.
13 квітня 2006 року ухвалою Господарського суду м. Києва задоволено клопотання позивача, призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи.
02 жовтня 2006 року ухвалою Господарського суду м. Києва провадження у справі поновлено та призначено її розгляд в зв'язку з поверненням справи з висновком експерта.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що роботи етапу 3 по додатковій угоді було припинено, складено та підписано акт інвентаризації та протокол погодження фактичних витрат етапу 3, після чого останнім на адресу відповідача було надіслано вимогу про виконання зобов'язання, оскільки відсутня погоджена дата такого виконання. Проте відповідачем зобов'язання з оплати фактично виконаних робіт етапу 3 вчасно не було виконано, в результаті чого позивач поніс збитки.
Відповідач заперечує проти позову на підставі того, що Міністерство оборони України повністю розрахувалось із ЗАТ «Концерн «МАТС» по етапу 3, підтвердженням чого є акт звірки взаєморозрахунків від 04.02.2005р. та платіжні доручення. Крім того, посилається на те, що оплата етапу здійснюється на підставі рахунку виконавця в межах коштів, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік, а умови розрахунків були узгоджені протоколом №16.
Через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про переведення справи у режим секретного розгляду в зв'язку з необхідністю дослідження в якості доказу у справі ГОСТ В 15.203-79. Обгрунтовано дане клопотання тим, що цей доказ може підтвердити, що предметом укладеного між сторонами договору не була серійність виробництва напівнатурних тренажерів танків типу Т-72.
На підставі статтей 32, 34 ГПК України судом відмовлено у задоволенні такого клопотання, з огляду на те, що предметом спору в даній справі є стягнення грошових коштів за порушення відповідачем строків оплати прийнятих фактично виконаних робіт по додатковій угоді до державного контракту №117616 від 27.12.2000р. Предмет додаткової угоди не оспорюється, як і факт припинення робіт та факт прийняття фактично виконаних робіт. Тому не має потреби у переведенні справи у режим секретного розгляду, оскільки встановлення юридичних фактів, що містить заявлений доказ, не відноситься до предмету справи та не впливає на суть спору.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані ними докази, Господарський суд м. Києва, -
27 грудня 2000 року між Закритим акціонерним товариством «Концерн «Матс», що є позивачем у справі, та Міністерством оборони України, що є відповідачем у справі, на виконання державного оборонного замовлення був укладений державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи № 117616.
Предметом зазначеного вище договору встановлено, що позивач зобов'язаний виконати й здати відповідачу, а останній зобов'язаний прийняти та оплатити дослідно -конструкторську роботу по темі «Розробка групового тренажера екіпажу бойового відділення танків типу Т-72 і комплекту базових засобів тренажерів бойової техніки Сухопутних військ».
Пунктом 24 даного договору визначена лімітна ціна (граничне значення вартості роботи в цілому) на момент укладення договору в сумі 4485754,00 грн., в тому числі поетапно: попередня ціна першого етапу на розроблення технічного проекту визначена в сумі 1720172,00 грн., умовна ціна другого етапу на розроблення РКД для виготовлення дослідних зразків ТЕБВ-72 та БЗТ визначена в сумі 723997,00 грн., умовна ціна підетапу 3.1. на виготовлення дослідних зразків ТЕБВ-72 та БЗТ визначена в сумі 1910822,00 грн. та умовна ціна підетапу 3.2. на проведення попередніх випробувань дослідних зразків ТЕБВ-72 та БЗТ визначена в сумі 130754,00 грн.
26 листопада 2003 року між позивачем та відповідачем на виконання 3-го етапу було укладено додаткову угоду №1 до договору №117616 від 27.12.2000р.
Відповідно до пункту п'ятого додаткової угоди лімітна ціна (граничне значення вартості роботи в цілому) на момент укладення додаткової угоди встановлена в сумі 6838337,00 грн.; попередня ціна 3-го етапу роботи на момент укладення додаткової угоди встановлена в сумі 4445433,00 грн.
Згідно із пунктом шостим додаткової угоди оплата виконаних робіт (виплата авансів) у відповідності з пп.26 та 27 основного договору проводиться шляхом перерахування на рахунки позивача грошових коштів або шляхом передачі військової техніки і майна, або іншим шляхом у відповідності до діючих на момент розрахунку нормативно-правових актів України.
Пунктами 26, 27 договору передбачено, що розрахунки за роботу, що виконується за цим договором, проводиться між позивачем та відповідачем за етапи (підетапи), що закінчені і здані, в розмірі їх ціни у встановленому законом порядку, на підставі відповідних документів про прийняття роботи (етапу). Видача авансів відповідачем проводиться у встановленому чинним законодавством України порядку. Аванс для виконання робіт по етапу (підетапу) або роботи в цілому видається у розмірі до 50 % після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України на підставі затвердженого протоколу узгодження попередньої (договірної) ціни на роботу (етап, підетап) і пред'явлення платіжного доручення -вимоги (рахунку-фактури) відповідачу.
Розділом десятим додаткової угоди визначено строк її дії до 31.12.2005 року.
03 лютого 2004 року в результаті проведення технічної наради щодо розгляду питання подальшого виконання робіт по договору тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини А0117 було затверджено протокол.
Пунктом першим протоколу вирішено вилучити БТЗ-01 з переліку окремих дослідних зразків виробів, які повинні виготовлятись на 3-му етапі.
Листом від 04.03.2004 р. відповідач повідомив позивача, що робота, яка виконується відповідно до договору №117616 ДУ/1, припинена у зв'язку з прийняттям рішення щодо вилучення зі складу Збройних Сил України танків Т-72 та його модифікацій та на підставі листа командира військової частини А0174 (вих.157/8/733 від 27.02.2004).
31 березня 2003 року ТВП командира військової частини А 0117 було затверджено рішення про порядок підготовки додаткової угоди №2 до договору №117616/ДУ1 від 26.11.203р.
Пунктом першим даного рішення встановлено, що для визначення фактичних витрат, понесених позивачем в ході виконання 3-го етапу, призначити наказом начальника ГПЗ №4762 спільну комісію з інвентаризації робіт, виконаних відповідно до умов договору станом на 05.03.2004р. Акт інвентаризації та протокол узгодження фактичних витрат подати на затвердження відповідачу в термін до 30.04.2004р.
21 травня 2004 року комісією у складі з шести осіб було підписано акт приймання фактично виконаних робіт 3-го етапу по додатковій угоді №1 від 26.11.2003р. до договору від 27.12.2000р. №117616, який затверджено в подальшому першим заступником Міністра оборони України від 22.07.2004р.
В пункті другому зазначеного акту комісія визначила фактично здійснені витрати по етапу 3 у сумі 1037263, 85 грн.
Також одночасно із актом приймання фактично виконаних робіт етапу 3 позивачем було подано на затвердження та в подальшому затверджено одночасно із актом протокол погодження фактичних витрат етапу 3 з 01.09.2003 по 05.03.2004рр.
Даним протоколом було погоджено ціну етапу 3 в сумі 988212,00 грн.
Також 22 липня 2004 року першим заступником Міністра оборони України було затверджено узгоджувальний протокол №16 про реструктуризацію оплати боргу за фактично виконані роботи етапу 3 за договором №117616/ДУ1 від 20.11.2003 року.
Проте положенням про Міністерство оборони України, що затверджене Указом Президента України від 21.08.1997 № 888 (в редакції Указу Президента України від 04.06.2002 року №618/2002) рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони України, приймає Міністр оборони України.
Даний протокол не містить інформації щодо наділення першого заступника Міністра оборони України повноваженнями на затвердження угод про реструктуризацію боргу, тому останній є неуповноваженим представником відповідача щодо підписання такого протоколу.
Крім того, статтею 183 ГК України укладення сторонами договору за державним замовленням здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Відповідно до ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Предметом зазначеного узгоджувального протоколу не передбачено суму боргу, що підлягає реструктуризації, не визначено сторони такої угоди, не встановлено строк дії.
Тобто, фактично, така угода не визначає борг, який підлягає реструктуризації; не визначає сторону, яка має сплачувати такий борг; не має дати укладення та дати припинення таких зобов'язань.
Отже, узгоджувальний протокол укладений без погодження обов'язкових істотних умов договору.
Крім того, предметом узгоджувального протоколу визначена реструктуризація боргу за фактично виконані роботи по договору від 20.11.2003 року, коли на цю дату сторонами договорів не укладалось.
Відповідно до статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже затверджений узоджувальний протокол №16 «Про реструктуризацію оплати боргу за фактично виконані роботи етапу 3 за договором №117616/ДУ1 від 20.11.2003 року» не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним з моменту укладення.
25.05.2004р. листом №25/05 позивач надіслав відповідачу вимогу про виконання зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Вимога позивача у вказаний термін відповідачем виконана не була.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 33 договору передбачено, що за порушення встановлених термінів оплати закінченої роботи (етапу, підетапу) відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% ціни виконаної роботи (етапу, підетапу) за кожен день прострочки.
Частиною другою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, позивачем обгрунтовано нараховано відповідачу пеню в розмірі 0,1% ціни виконаної роботи на суму 988212,00 грн. за кожен день прострочення, але не більше півроку, починаючи через сім днів з дня вимоги про виконання зобов'язання.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідачем терміном на 06.08.2004р. було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 400000,00 грн.
Тому нараховані позивачем три відсотки річних на суму боргу в розмірі 17475,82 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 75404,16 грн., з урахуванням часткового погашення боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 34 договору визначено, що виплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.
Згідно із частиною третьою пункту першого статті 9 Закону України «Про державне оборонне замовлення» зазначається, що сплата неустойки (штрафу, пені), а також відшкодування збитків за невиконання або неналежне виконання державного контракту не звільняють виконавця від його виконання.
22 березня 2005 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків за виконані роботи за державним контрактом (договором) за додатковою угодою №1 до договору від 27.12.2000 №117616, яким встановлена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 588212,00 грн.
Дана заборгованість була погашена відповідачем платіжними дорученнями № 251/2564 від 25.07.2005р., №251/2/563 від 16.08.2005р., №251/2/895 від 26.08.2005р.
З огляду на це, провадження щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає припиненню.
Крім цього, позивачем було заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 1158600,00 грн. від неодержаного планового (очікуваного) прибутку, який був передбачений в разі належного та повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за додатковою угодою та за відсутності зупинення роботи зі створення ряду напівнатурних тренажерів танка Т-72.
Дослідження обгрунтованості заявленої вимоги на 1158600,00 грн здійснювалось шляхом проведення судової-економічної експертизи, що була призначена у даній справі. На вирішення експерта було поставлено питання яка сума планового прибутку ЗАТ «Концерн «МАТС» не була ним отримана в зв'язку з припиненням 04.03.2004р. Державного контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи №117616/ДУ1 від 26.11.2003р. в частині виконання робіт по створенню напівнатурних тренажерів танка Т-72 по тренажерах ТТК-72, ТКТВ-72, ТНГ-72, ТКГ-72, ТМГ-72?
Висновками експертизи встановлено, що за результатами проведеного дослідження встановлено, що сума планового прибутку ЗАТ «Концерн «МАТС», яка не була ним отримана в зв'язку з припиненням 04.03.2004р. Державного контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи №117616/ДУ1 від 26.11.2003р. в частині виконання робіт по створенню напівнатурних тренажерів танка Т-72 по тренажера ТТК-72, ТКТВ-72, ТНГ-72, ТКГ-72, ТМГ-72, підтверджується документально в розмірі 1158,6 тис.грн.
У відповідності до структури ціни на науково-технічну продукцію до протоколу узгодження ціни фактичних витрат етапу 3 узгоджено отримання прибутку в розмірі 75241,56 грн., що становить 25%.
Пунктом 3.12. Методичних вказівок та рекомендацій щодо порядку ведення економічної роботи у військових представництвах при узгодженні ціни на науково-технічну продукцію спеціального призначення, що створюється в інтересах Збройних Сил України, передбачено, що прибуток в ціні на роботу визначається виходячи тільки із собівартості власних робіт (не більше 25 процентів).
Пунктами 3.1, 3.3 спільного наказу Мінекономіки України, Мінфіну України, Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та Міноборони України від 15.03.95р. №35/85/347/140, що зареєстрований в Мінґюсті України 30.06.95р. за №196/732 «Про затвердження Положення про порядок регулювання цін на продукцію оборонного призначення», встановлено, що ціни на продукцію оборонного призначення підприємства-виробники розробляють самостійно на підставі економічно обгрунтованих витрат на виробництво і рентабельності до 25 відсотків від повної собівартості, виходячи з свого фінансового стану. Калькулювання собівартості продукції здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Проектом плану закупівлі навчально-тренувальних засобів на період до 2010р. передбачалося закупити і впровадити в Сухопутних військах України наступні тренажери:
- ТКТВ-72 - 6 комплектів по ціні 4500,0 тис. грн.;
- ТТК-72 - 3 комплекти про ціні 1383,4 тис. грн. ;
- ТНГ-72 - 2 комплекти по ціні 610,0 тис.гр н. ;
- ТКГ-72 - 2 комплекти по ціні 520,0 тис.грн.;
- ТМГ-72 - 2 комплекти по ціні 310,0 тис.грн.
Як вбачається з Техніко-економічного обґрунтування, вказана ціна зазначена в розділі «Розрахунок планово-умовної ціни виробів».
За даними калькуляцій, прибуток, що врахований в ціні виробу, складає 25% від собівартості власних робіт і становить в розрізі виробів наступні величини:
Статті витрат
Найменування виробу
вщ
ообу
ТКТВ-72
ТТК-72
ТНГ-72
ТКГ-72
ТМГ-72
Основна заробітна плата (тис.грн.)
235,8
67,8
32,0
27,4
16,2
Додаткова заробітна плата (тис.грн.)
34,9
11,8
4,7
4,1
2,4
Відрахування на соціальне страхування (тис.грн.)
102,9
30,2
14,0
12,0
7,1
Загальновиробничі витрати (тис.грн.)
238,8
80,4
32,2
27,3
16,3
Разом:
612,4
190,2
82,9
70,8
42,0
Прибуток (25%)
153,0
47,6
20,7
17,7
10,5
Ціна 1-го виробу (тис.грн.)
4500,0
1383,4
610,0
520,0
310,0
Кількість комплектів
6
3
2
2
2
Таким чином, загальна сума прибутку складає 1158,6 тис. грн. (918,0 + 142,8 + 41,4 + 35,4 + 21,0), в тому числі:
- ТКТВ-72-918,0 тис. грн. (6x153,0);
- ТТК-72 - 142,8 тис. грн. (З х 47,6 );
- ТНГ-72 - 41,4 тис. грн. (2 х 20,7 );
- ТКГ-72 - 35,4 тис. грн. (2 х 17,7 );
- ТМГ-72 - 21,0 тис. грн. (2х 10,5 ).
З огляду на зазначене, підтверджуються доводи позивача та вказані вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про державне оборонне замовлення» від 3 березня 1999 року № 464-ХІV, рішення про припинення (скорочення) розробок і виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого військового майна приймається Кабінетом Міністрів України з відшкодуванням виконавцю завданих збитків, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток.
Згідно з частиною першою пункту першого статті 9 Закону України «Про державне оборонне замовлення» у разі невиконання або неналежного виконання оборонного замовлення винна строна відшкодовує іншій стороні завдані нею збитки в порядку, передбаченому законодавством.
Згідно статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми не одержаного доходу в розмірі 95269,89 грн. не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджуються документально.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, керуючись, ст.ст.33, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати недійсним узгоджувальний протокол №16 «Про реструктуризацію оплати боргу за фактично виконані роботи етапу 3 за договором №117616 ДУ1 від 20.11.2004 р. з моменту укладення.
3.Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; п/р 35226128003192 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 22990305) на користь Закритого акціонерного товариства "Концерн "Матс" (Закритого акціонерного товариства «Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс») (79008, м. Львів, вул. Лисенка, 23 А; р/р 26007238363001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк» в м. Львові, МФО 325321, код ЄДРПОУ 20857814) 180 842 (сто вісімдесят тисяч вісімсот сорок дві) грн. 80 коп. пені, 17 475 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 82 коп. 3% річних, 75 404 (сімдесят п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 16 коп. інфляційних втрат.
Видати наказ.
4.Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; п/р 35226128003192 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 22990305) на користь Закритого акціонерного товариства "Концерн "Матс" (Закритого акціонерного товариства «Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс» (79008, м. Львів, вул. Лисенка, 23 А; р/р 26007238363001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк» в м. Львові, МФО 325321, код ЄДРПОУ 20857814) 1 158 600 (один мільйон сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп. планового (очікуваного) прибутку.
Видати наказ.
5.Провадження в частині стягнення основного боргу припинити.
6.В решті позовних вимог відмовити.
7.Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; п/р 35226128003192 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 22990305) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 14 408 (чотирнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя А.М. Демидова