Рішення від 01.11.2024 по справі 380/19743/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 рокусправа № 380/19743/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) (далі ВЧ НОМЕР_2 , відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2019 роки, підйомної допомоги за 2016 та 2020 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015, 2016, 2017, 2019 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2016 та 2020 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги повідомив, що проходив військову службу в Збройних Силах України, 10.03.2023 звільнений з військової служби в запас. Відповідач при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2019 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2018 роки та підйомної допомоги у 2016, 2020 роках протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення. Вказує, що 20.02.2024 відповідач виплатив заборгованість з індексацію грошового забезпечення. З огляду на це, у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення у 2015, 2016, 2017, 2019 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2018 роки та підйомної допомоги у 2016, 2020 роках проведено з непроіндексованого місячного грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, позов не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що спірні виплати були нараховані та виплачені у повному обсязі. Відповідач посилається на норми статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вказує, що індексація грошового забезпечення не входить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, до складових грошового забезпечення, з суми котрих обчислюється вихідна допомога при звільненні, щомісячна додаткова грошова винагорода та підйомна допомога.

Суд з'ясував зміст та підстави позовних вимог і заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, з 10.03.2023 звільнений з військової служби в запас відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

З долучених до справи письмових доказів суд встановив такі обставини:

1) в період проходження військової служби позивачу виплачувались, зокрема:

- щомісячна додаткова грошова винагорода за період з січня 2016 по лютий 2018 рр. щомісяця;

- грошова допомога на оздоровлення в серпні 2015 року в сумі 5251,50 грн., у вересні 2016 року в сумі 6581,50 грн., у липні 2017 року в сумі 6605,25 грн., у серпні 2019 року в сумі 14461,40 грн.;

- підйомна допомога в серпні 2016 року в сумі 3145,65 грн. та в листопаді 2020 року в сумі 17638,10 грн.;

2) за період проходження військової служби позивачу 11.07.2024 нарахована та виплачена заборгованість по індексації грошового забезпечення на загальну суму 33082,86 грн., що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2024 рік та випискою пор картці рахунку АТ КБ «Приватбанк».

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На час нарахування та виплати допомоги для оздоровлення за 2015-2018 роки, підйомної допомоги за 2016 рік, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за 2016 - 2018 роки діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (далі - Інструкція № 425), а з 2018 року - Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція № 558), які визначають порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науководослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

Відповідно до пункту 3.7. Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 1, 5 глави 7 розділу IV військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19.08.2016 № 848 затверджена Інструкція про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 848).

Відповідно до пункту 1 Інструкції № 848 Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 2 Інструкції № 848 передбачено, що залежно від посади, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, розмір підйомної допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До підйомної допомоги не включаються винагорода за бойове чергування, щомісячна додаткова грошова винагорода і морське грошове забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» №889 від 22.09.2009 (далі - Постанова №889) Уряд встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Відповідно до п. 3 цієї Постанови щомісячна додаткова грошова винагорода особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, встановлюється у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).

При вирішенні спору суд керується такими мотивами:

при проведенні розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017, 2019 роки та підйомної допомоги за 2016, 2020 роки відповідач визначив «місячне грошове забезпечення» як базу нарахування цієї допомоги, виходячи із таких його складових: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія.

Відповідач не включав до складу «місячного грошового забезпечення» індексацію грошового забезпечення з двох причин: - трактував цю виплату як одноразову; - не нараховував та не виплачував її позивачу у період 24 місяців, що передували звільненню.

11.07.2024 позивачу нарахована та виплачена заборгованість по індексації грошового забезпечення на загальну суму 33082,86 грн., що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2024 рік та випискою по картці рахунку АТ КБ «Приватбанк».

Суд при обранні та застосуванні норм права до спірних правовідносин на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України враховує такі висновки касаційного суду, що викладені:

1) в постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19:

«[…] 56. Щодо включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, Верховний Суд зазначає наступне. […] 67. Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

68. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

69. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.

70. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

71. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.

72. Також необхідно наголосити, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки питання індексації не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.

73. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивачки».

2) в постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18:

«Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.

Таким чином, позовні вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що грошова допомога на оздоровлення за 2016 та 2017 роки і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік не входять до складу грошового забезпечення, мають разовий характер, а тому у відповідності до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не підлягають індексації.

Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є дії відповідача щодо розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахування, зокрема, індексації. Тобто дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, як одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомоги на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації».

Отже, індексація грошового забезпечення повинна включатися до складу «місячного грошового забезпечення» позивача, з якого розраховується розмір його грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017, 2019 роках та підйомної допомоги, виплаченої у 2016, 2020 роках. Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017, 2019 роки та підйомної допомоги за 2016, 2020 роки шляхом включення до складу грошового забезпечення для її обчислення суми індексації грошового забезпечення, та виплати перерахованої суми (з урахуванням раніше проведених виплат). Отже, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про включення суми індексації, до складу місячного грошового забезпечення, що було базою для обчислення (нарахування) позивачу розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, суд керується такими мотивами:

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року відповідач нарахував та виплатив позивачу щомісячну додаткову грошову винагороду. При цьому, станом на час її виплати, індексація грошового забезпечення в складі місячного грошового забезпечення позивачу не нараховувалась, оскільки її виплата була здійсненна лише 11.07.2024, що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2024 рік та випискою по картці рахунку АТ КБ «Приватбанк».

З огляду на те, що у період 2016 по 2018 роки розмір місячного грошового забезпечення був протиправно занижений на суму індексації, відповідно, то нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди проведено відповідачем, виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення, з тих мотивів, що предметом розгляду у цій справі є питання включення сум індексації до складу місячного грошового забезпечення, яке є базою для розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, а не включення такої виплати до складу грошового забезпечення військовослужбовця та її індексації.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 № 889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Проте, перерахунок щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, слід здійснити за період з лютого 2016 по лютий 2018, оскільки відповідно до особових карток грошового забезпечення за 2016-2018, саме з лютого 2016 року ОСОБА_1 було нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду, а не в період з січня 2016 по лютий 2018, як помилково зазначає позивач в позовній заяві. Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за січень 2016 року.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період із 01.02.2016 по 28.02.2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат, суд не має підстав розподіляти такі витрати між сторонами.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), що полягала в здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 суми грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2019 роки, підйомної допомоги за 2016, 2020 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення (бази нарахування) індексації грошового забезпечення.

Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2019 роки, підйомної допомоги за 2016, 2020 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення як бази нарахування індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович

Попередній документ
122744817
Наступний документ
122744819
Інформація про рішення:
№ рішення: 122744818
№ справи: 380/19743/24
Дата рішення: 01.11.2024
Дата публікації: 04.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.11.2024)
Дата надходження: 20.09.2024
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МОСКАЛЬ РОСТИСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ