Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 листопада 2024 року Справа №200/7544/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
28 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
1) Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 74783037, яка полягає:
- у невчиненні дій щодо повторного зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати докази формування та направлення Пенсійним фондом України додаткових бюджетних запитів до Мінсоцполітики (як головного розпорядника бюджетних коштів) стосовно збільшення асигнувань з Державного бюджету для виконання судового рішення у справі № 200/4932/22 та доказів звернень боржника до Пенсійного фонду України щодо ініціювання подання таких бюджетних запитів;
- у невчиненні дій щодо направлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області вимоги виконавця щодо усунення допущених порушень законодавства про виконавче провадження;
- у невчиненні дій щодо повторного зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перевірку виконання спеціалістами Головного управління рішення суду у справі № 200/4932/22;
- у невчиненні дій щодо зобов'язання посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати пояснення стосовно неповного виконання вимог державного виконавця від 30.04.2024, від 04.06.2024 та від 02.10.2024.
2) Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити наступні дії у виконавчому провадженні № 74783037:
- повторно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати докази формування та направлення Пенсійним фондом України додаткових бюджетних запитів до Мінсоцполітики (як головного розпорядника бюджетних коштів) стосовно збільшення асигнувань з Державного бюджету для виконання судового рішення у справі № 200/4932/22 та докази звернень боржника до Пенсійного фонду України щодо ініціювання подання таких бюджетних запитів;
- направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області вимогу виконавця щодо усунення допущених порушень законодавства про виконавче провадження;
- повторно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перевірку виконання спеціалістами Головного управління рішення суду у справі № 200/4932/22;
- зобов'язати посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати пояснення стосовно неповного виконання вимог державного виконавця 30.04.2024, від 04.06.2024 та від 02.10.2024.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як передбачено ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Главою 11 Розділу II КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця.
Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з'ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про протиправні дії відповідача.
У позовній заяві позивач зазначив, що про протиправну бездіяльність державного виконавця дізнався після одержання листа відповідача від 17.10.2024 у відповідь на клопотання.
Однак, при перевірці позовної заяви на дотримання строку звернення до суду із цим позовом, судом встановлено, що в матеріалах позовної заяви наявний інший лист відповідача від 25.07.2024 за № 2753/11122 вих. з аналогічною відповіддю що міститься в листі відповідача від 17.10.2024 за № 3702/14320 вих.
Перевіряючи зміст листа відповідача від 25.07.2024 за № 2753/11122 вих. судом встановлено, що позивач 09.07.2024 звернувся до відповідача із клопотанням у якому просив, зокрема:
- направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області вимогу виконавця щодо усунення допущених порушень законодавства про виконавче провадження;
- повторно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати докази формування та направлення Пенсійним фондом України додаткових бюджетних запитів до Мінсоцполітики (як головного розпорядника бюджетних коштів) стосовно збільшення асигнувань з Державного бюджету для виконання судового рішення у справі № 200/4932/22 та докази звернень боржника до Пенсійного фонду України щодо ініціювання подання таких бюджетних запитів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перевірку виконання спеціалістами Головного управління рішення суду;
- зобов'язати посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати пояснення стосовно неповного виконання вимог державного виконавця від 30.04.2024 та від 04.06.2024.
На вказане клопотання відповідачем 25.07.2024 позивачу надано відповідь за № 2753/11122 вих., у якій зокрема повідомлено, що:
«18.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої, в порядку, передбаченому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано сторонам виконавчого провадження (АСВП № 74783037). У зв'язку з надходженням клопотання від 09.07.2024 до відділу державним виконавцем сформовано та направлено Вимогу на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області».
Також повідомлено, що «Листом від 17.07.2024 № 0500-0309-5/73015 боржником повідомлено, що з метою дотримання вимог діючого законодавства при реалізації рішень суду Головним управлінням в межах закріплених повноважень 01.05.2024 вих. № 0500-0508-5/43519 та 11.07.2024 вих. № 0500-0508-5/70837 направлено запити до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня, щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості з пенсії за Рішенням гр. ОСОБА_1 . На лист Головного управління від 01.05.2024 вих. № 0500-0508-5/43519 листом Пенсійного фонду України надіслана відповідь від 09.05.2024 № 2800-040203-9/28691 щодо порядку виплати заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, що здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету за рахунок коштів Державного бюджету України згідно черговості, яка визначається датою набрання ними законної сили.
Порушені питання у клопотанні, які не стосуються порядку виконання рішення суду, оскарження нарахування, у разі виявлення його недостовірності, тощо, можуть бути вирішені в судовому порядку, або при оскарженні дій посадових осіб - до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Додатково зазначаємо, що відповідно до п. 10-2 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, як повідомлено боржником, виплата доплати пенсії за Рішенням, за період з 01.04.2019 по 28.02.2023 у загальній сумі 254 215.90 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України».
Перевіряючи зміст листа відповідача від 17.10.2024 за № 3702/14320 вих. судом встановлено, що позивач 17.09.2024 звернувся до відповідача із клопотанням, прохальна частина якого аналогічна змісту прохальної частини клопотання від 09.07.2024. Крім того зміст листа відповідача від 17.10.2024 аналогічний змісту листа від 25.07.2024 за № 2753/11122 вих.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач був обізнаний про протиправну бездіяльність відповідача ще 25.07.2024 отримавши лист за № 2753/11122 вих. на його клопотання від 09.07.2024. Отже, десятиденний строк звернення до суду починає свій відлік саме від 25.07.2024.
Натомість, позовну заяву подано до суду лише 28.10.2024, тобто із пропуском встановленого десятиденного строку. У матеріалах позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом відсутнє.
Отримання позивачем листа від 17.10.2024 за № 3702/14320 вих. на його клопотання від 17.09.2024 не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
До того ж твердження позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався саме з листа від 17.10.2024, спростовується доданими до позовної заяви письмовими доказами, включаючи лист від 25.07.2024.
Суд зазначає, що оскарження особою будь-якої бездіяльності суб'єкта владних повноважень не дає підстав такій особі порушувати встановлений кодексом строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дати, коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень, а не з дати, коли особа перестала очікувати на усунення суб'єктом владних повноважень такої бездіяльності.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
З огляду на вказане, позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи спеціальні строки звернення до адміністративного суду, встановлені ст. 287 КАС України, суд застосовує норми ст. 123 КАС України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відтак, позивачу встановлюється десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 44, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску, разом із доказами в їх обґрунтування.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Духневич