31 жовтня 2024 року Справа №160/28522/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування рішень, -
25.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час проведення позапланової цільової перевірки порядку вчинення нотаріальних дій, проведеної на підставі наказу №1755/13.4-06 від 05.09.2024;
- визнати протиправними та скасувати висновки, викладені у довідці про проведення позапланової цільової перевірки Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 13.09.2024 року;
- визнати протиправним наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №1889/13.4-06 від 26.09.2024;
- скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №1889/13.4-06 від 26.09.2024;
- визнати протиправним наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2086/13.4-06 від 22.10.2024;
- скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2086/13.4-06 від 22.10.2024.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 КАС України.
Так, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Судом встановлено, що судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00грн.
Приписами пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з однією вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1211,20грн. (3028,00грн. х 0,4).
При цьому абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено чотири немайнові вимоги, а саме:
1) визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час проведення позапланової цільової перевірки порядку вчинення нотаріальних дій, проведеної на підставі наказу №1755/13.4-06 від 05.09.2024;
2) визнати протиправними та скасувати висновки, викладені у довідці про проведення позапланової цільової перевірки Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 13.09.2024 року;
3) визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №1889/13.4-06 від 26.09.2024;
4) визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2086/13.4-06 від 22.10.2024.
Зважаючи на приписи пп.1 п.3 ч.2 ст.4 та абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за звернення до суду з вищевказаною позовною заявою з 4 позовними вимогами немайнового характеру та подання вказаного позову в електронній формі через підсистему «Електронний суд» має бути сплачений у розмірі 4844,80грн. (1211,20грн х 4).
Однак, в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 25.10.2024 про сплату позивачем судового збору на суму 1211,20грн.
За таких обставин, позивачеві слід надати документ про доплату судового збору за подання до суду позовної заяви з 4 вимогами немайнового характеру у розмірі 3633,60грн.
Судовий збір має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, в прохальній частині позову Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зокрема, просить суд визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час проведення позапланової цільової перевірки порядку вчинення нотаріальних дій, проведеної на підставі наказу №1755/13.4-06 від 05.09.2024, не зазначаючи при цьому які саме конкретно дії відповідача при проведенні такої перевірки позивач просить визнати протиправними (в чому такі дії полягають), що робить ці позовні вимог невизначеними, тому є необхідність в їх конкретизації.
У зв'язку із наведеним позивачеві слід подати уточнений позов, в якому чітко зазначити які саме дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час проведення позапланової цільової перевірки порядку вчинення нотаріальних дій, проведеної на підставі наказу №1755/13.4-06 від 05.09.2024, позивач просить визнати протиправними (в чому такі дії полягають), а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки п.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Також відповідно до абз.1 ч.6 ст.18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
При цьому п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абзацом 3 частини 6 статті 18 КАС України встановлено, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Водночас, згідно з абз.2 ч.1 ст.169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Судом встановлено, що позовна заява Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування рішень подана до суду не через підсистему «Електронний суд», а нарочно через канцелярію суду представником позивача - адвокатом Кияненко Д., хоча, відповідно до абз.1 ч.6 ст.18 КАС України, зокрема, адвокати та нотаріуси реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
При цьому у позовній заяві не вказані відомості щодо наявність або відсутність електронного кабінету ані позивача (приватного нотаріуса), ані його представника (адвоката).
Отже, з поданої позовної заяви слідує, що позивач (приватний нотаріус) та представник позивача (адвокат), які відповідно до ч.6 ст.18 КАС України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, при зверненні до суду з цим позовом не зареєстрували його, а вказану позовну заяву подали безпосередньо до канцелярії суду та без зазначення у ній відомостей про наявність у позивача та його представника електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв'язку із чим, з урахуванням приписів абз.2 ч.1 ст.169 КАС України, така позовна заява підлягає залишенню без руху.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на наведене, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ч.6 ст.18, ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 3633,60грн.;
- уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити які саме дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час проведення позапланової цільової перевірки порядку вчинення нотаріальних дій, проведеної на підставі наказу №1755/13.4-06 від 05.09.2024, позивач просить визнати протиправними (в чому такі дії полягають), а також копій цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- доказів реєстрації електронного кабінету позивача та його представника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку відповідно до ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова