01 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/11005/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо формування та подачі до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) виплатних документів стосовно фінансування погашення заборгованості з пенсії, за період з 26.10.2022 року по 29.02.2024 року, у сумі 94 257,77 грн;
зобов'язати відповідача сформувати та подати до ПФУ виплатні документи для фінансування погашення мені заборгованості з пенсії за період з 26.10.2022 року по 29.02.2024 року, у сумі 94 257,77 грн, в порядку, регламентованому статтею 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), а саме: виплатити суму недоотриманої пенсії за 12 місяців одночасно, а решту заборгованості - щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії, компенсувавши при цьому втрату мною частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідач протиправно не здійснив подачу виплатних документів для фінансування виплати заборгованості за рішенням суду на її користь, що порушує її конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 14.08.2024, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 13.12.2023, яке набрало законної сили, у справі № 620/14048/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнив позовні вимоги та, зокрема:
зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 26.10.2022 перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», з урахуванням довідок, виданих Чернігівською митницею про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.10.2022 №55 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією від 07.11.2022 №59.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 620/14048/23 позивачці нараховано суму коштів, перерахованої пенсії у розмірі 94 257,77 грн, за період з 26.10.2022 по 29.02.2024, що підтверджується копією розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі ОСОБА_1 (а.с. 13).
30.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою щодо виплати заборгованості з пенсійних виплат, у якій, з посиланням на положення статті 46 Закону № 1058-IV, висловлено прохання здійснити виплату недоотриманої нею з вини ГУ ПФУ в Чернігівській області суми пенсії в розмірі 94 257, 77 грн, а саме: виплатити суму недоотриманої пенсії за 12 місяців одночасно, а решту заборгованості - щомісяця рівними частинами, що не перевищує місячного розміру пенсії, компенсувавши при цьому втрату частини доходів.
ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 24.06.2024 № 9631-8088/Р-02/8-2500/24 повідомило позивачку, зокрема, про те, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, а сума коштів за період з 26.10.2022 по 29.02.2024, що становить 94 257, 77 грн, нарахованих на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 620/14048/23 обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі) та буде виплачена за окремою бюджетною програмою за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Також у цьому листі відповідача зазначено, що станом на сьогодні профінансовані доплати пенсій на виконання рішень судів, які набрали законної сили по 20.09.2020 (включно).
Також в матеріалах справи міститься заява позивачки від 03.07.2024 до ПФУ, у якій ОСОБА_1 просила повідомити її чи надходила в поточному році до ПФУ від територіальних органів ПФУ виплатні відомості або інші документи щодо фінансування ПФУ виплати їй заборгованості по пенсії на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 620/14048/23, а також відповідь ПФУ на цю заяву, оформлену листом від 10.07.2024 № 2800-030102-8/42004, у якій, з посиланням на Бюджетний кодекс України, Закон № 1058-ІV, Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI), Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений постановою Правління ПФУ від 31.08.2009 № 21-2 [в редакції постанови Правління ПФУ від 09.12.2021 № 35-1; далі - Порядок № 21-2)], пенсійний орган, зокрема, зазначив, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили; видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом № 4901-VI, плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм; нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються територіальними органами ПФУ в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат; сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті ПФУ на 2024 рік, який наразі не затверджено; у 2024 році до ПФУ від територіальних органів ПФУ виплатні відомості або інші документи, щодо фінансування виплати коштів, нарахованих на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 620/14048/23 не надходили.
Окрім того, із відповіді Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області від 08.07.2024 № 04-10/5237 наданій позивачці на її заяву від 03.07.2024 видно, що станом на 05.07.2024 матеріали про виплату пенсійних заборгованостей на користь ОСОБА_1 за бюджетною програмою для виконання рішень суду у справі ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області не надходили.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Чернігівській області щодо формування та подачі до ПФУ виплатних документів стосовно фінансування погашення заборгованості з пенсії, за період з 26.10.2022 року по 29.02.2024 року, у сумі 94 257,77 грн, яка виникла на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; «у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Статтями 8, 55 Конституції України гарантовано звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.
Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Відповідно до частин 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. (частина 2 статті 23 Бюджетного кодексу України)
Згідно з пунктом 20 та пунктом 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон № 1058 -IV) забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади, реалізація нормативних приписів та програм якого здійснюється шляхом фінансування виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014, одним із завдань Пенсійного фонду є забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2 (далі - Порядок №21-2) кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на:
виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат;
виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1 - 3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", та доставку цих виплат;
погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду;
покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону;
покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачених абзацами п'ятим та шостим пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону;
покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду);
здійснення інших виплат, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку №21-2 за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Отже, проведення у спірних правовідносинах платежів на виконання рішення суду без застосування процедури попереднього визначення бюджетних призначень суперечить як приписам статті 8 Закону № 2262, так і приписам статті 116 Бюджетного кодексу України.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду". (додаток № 3 до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»)
Суд також враховує висновки рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, яким визначено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який станом на дату подання позовної заяви був не затверджений.
Повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Судовий захист та поновлення прав, свобод, інтересів особи, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами, неможливий без забезпечення виконання судового рішення, ухваленого на користь особи.
Конституція України містить приписи з питань виконання судових рішень, зокрема: визначає обов'язковість судового рішення як одну з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129); установлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання (друге речення частини першої статті 129-1); покладає на державу обов'язок забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку (частина друга статті 129-1).
Положеннями частин другої та третьої статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тож, виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в цьому випадку ініційований позивачкою позов не може розглядатись виключно в контексті застосування процесуальних засобів судового контролю, регламентований положеннями статей 382, 383 КАС України, оскільки зобов'язальна частина рішення у справі № 620/14048/23 не містить зобов'язання територіально органу Пенсійного фонду виплатити позивачці пенсію. Разом з цим, перерахунок пенсії не може розглядатись окремо від виплати, перерахованої пенсії, тому ключовим у цій справи є вирішення питання наявності (відсутності) бездіяльність відповідача щодо формування та подачі до ПФУ виплатних документів стосовно фінансування погашення заборгованості з пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, яке набрало законної сили 30.01.2024 за відсутності на час виникнення спірних правовідносин затвердженого Кабінетом Міністрів України бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік.
На реалізацію наведених положень, Верховною Радою України прийнято, зокрема, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI), який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація та юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Аналіз наведених положень свідчить, що означеними законами врегульовано порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, боржником за якими є державний орган.
Частиною першою статті 7 Закону № 4901-VI визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до абзацу 15 пункту 12 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, підпункту 1-1 пункту 14 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок № 21-2 передбачає формування видаткової частини бюджету Пенсійного Фонду України на виплату коштів за рішенням судів без подальшого формування бюджету головних управлінь на виплату коштів за рішеннями судів.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд приходить що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Отже, нараховані позивачці суми пенсії мають бути виплачені за рахунок коштів Державного бюджету України і проведення такої виплати здійснюється лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань, тобто за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, оскільки будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, відповідач не має.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що відповідач здійснив нарахування позивачці сум коштів, перерахованої пенсії на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 620/14048/23, у розмірі 94 257,77 грн, за період з 26.10.2022 по 29.02.2024, яке підлягає безумовному виконанню й щодо виплати позивачці цих сум про, що не заперечується відповідачем. Також у матеріалах справи є скрін з інформаційної системи Пенсійного фонду на підтвердження обліку нарахованої суми на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі 620/14048/23 у відповідній підсистемі.
Таким чином, оспорювана у цій справі бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області була зумовлена тим, що бюджет ПФУ на 2024 рік на момент виникнення спірних правовідносин не був затверджений, у зв'язку із чим позивачку було повідомлено, що сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті ПФУ на 2024 рік після його затвердження та буде виплачена за бюджетною програмою за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, у зв'язку із чим у відповідача були відсутні повноваження формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії на виконання судового рішення, тому така бездіяльність (дії) не може бути визнана судом протиправною, оскільки протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, чого у спірному випадку судом не встановлено.
Суд відхиляє посилання позивачки на статті 3 та 4 Закону № 4901-VI на підставі такого.
З аналізу статті 3 Закону № 4901-VI суд дійшов висновку, що вказаною статтею передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. Водночас рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі 620/14048/23 передбачає покладання на відповідача зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів з відповідача.
Стаття 4 Закону № 4901-VI передбачає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, водночас, відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Суд також відхиляє доводи позивачки щодо можливості застосування до цього спору положень частини 1 статті 46 Закону № 1058-IV, якою регламентовано виплату пенсії за минулий час, щодо нарахованих сум пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини. Оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі 620/14048/23 визнано протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України щодо неврахування довідок про складові заробітної плати при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу», то виплата пенсії за минулий час, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно не з власної вини, а з вини територіального управління Пенсійного фонду України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»).
Стаття 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Враховуючи, що територіальний орган ПФУ не здійснив виплату пенсії, що була предметом спору у справі № 620/14048/23, то суд дійшов висновку, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що оспорювані дії (бездіяльність) відповідача відповідають критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.11.2024.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Суддя Олена ЛУКАШОВА