31 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/14234/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О., перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому оскаржує бездіяльність відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 02.01.2024 за шість місяців та просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 02.01.2024 за шість місяців.
Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ “Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» з 01.01.2024 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України “Про судовий збір» позивачем не надано. Підстав, передбачених ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не має.
При зверненні до суду позивач долучає до позову копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Однак, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 №567/79/23 не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, який обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Закон - № 3674-VI) виключно статтями 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто нормами права, які передбачають надання пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них. Зокрема, відповідно до цього висновку Верховного Суду, при зверненні до суду з позовними вимогами, які не стосуються надання пільг, учасники бойових дій не звільняються від сплати судового збору.
Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону № 3551-XII, тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Вказані висновки є релевантними і до даної справи.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у частині другій статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у даній справі.
Суд зазначає, що оскарження бездіяльності відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позивачем позовної заяви у цій справі має сплачуватись.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк