23 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11089/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Житомирській області від 19.08.2024 року за №163750027398;
зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Житомирській області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди служби в військах Цивільної оборони України в СДПЧ-1 командиром відділення з 01 липня 2000 року по 03 грудня 2001 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби за мобілізацією з 27.02.2015 по 05.04.2016, із них зарахувати періоди безпосередньої участі військовослужбовця в Антитерористичній Операції на території Донецької та Луганської областей з 17.03.2015 по 13.05.2015, з 11.07.2015 по 31.10.2015, з 26.11.2015 по 11.01.2016 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який обчислюючи страховий стаж позивача, не зарахував до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди служби в військах Цивільної оборони України в СДПЧ-1 командиром відділення з 01 липня 2000 року по 03 грудня 2001 року. Крім того, відповідач протиправно не врахував норму абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що призвело до протиправної відмови у призначенні йому пенсії з мотивів недостатності необхідного страхового стажу не менше 25 років.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов зазначав, що період проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції враховується в пільговому обчисленні при визначенні вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі так, як зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом 1058.
Водночас, на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 №401 та постанов Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 (далі - постанова № 794), від 08.06.1998 № 832 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998 - 2000 років.
Починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку (пункт 3 постанови № 794).
З урахуванням зазначених норм, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 є обов'язковим.
Враховуючи вищезазначене до страхового стажу позивача не зараховано:
- період трудової діяльності з 01.07.2000 по 02.12.2001 згідно довідки від 09.03.2017 №01- П-43/11, оскільки відсутні дані про сплату внесків в реєстрі застрахованих осіб;
- період з 27.02.2015 по 05.04.2016 відповідно довідки про грошове забезпечення за №182 від 04.05.2016, оскільки довідка не відповідає формі затвердженій Постановою ПФУ від 04.02.2021 № 3-1.
Відповідач наголошував, що до страхового стажу неможливо зарахувати період з 27.02.2015 по 05.04.2016 у пільговому обчисленні так як зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом 1058.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
12.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком.
16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ в Житомирській області.
Рішенням ГУПФ України в Житомирській області від 19.08.2024 №163750027398 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу на дату звернення /а.с. 17-19/.
У рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж 25 років, страховий стаж заявника становить 20 років 1 місяць 10 днів.
Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області в рішенні від 19.08.2024 №163750027398 зазначило, що не зараховано до страхового стажу:
- період трудової діяльності з 01.07.2000 по 02.12.2001 згідно довідки від 09.03.2017 №01-П-43/11, оскільки відсутні дані про сплату внесків в реєстрі застрахованих осіб;
- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 27.02.2015 по 05.04.2016 відповідно довідки про грошове забезпечення за №182 від 04.05.2016, оскільки довідка не відповідає формі, затвердженій постановою ПФУ від 04.02.2021 №3-1 /а.с. 19/.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.
Стаття 115 Закону №1058-IV передбачає випадки пенсійного забезпечення окремих категорій громадян.
Так, за умовами пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Висновки щодо правозастосування
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву:
- період трудової діяльності з 01.07.2000 по 02.12.2001 згідно довідки від 09.03.2017 №01-П-43/11, оскільки відсутні дані про сплату внесків в реєстрі застрахованих осіб;
- період з 27.02.2015 по 05.04.2016 відповідно довідки про грошове забезпечення за №182 від 04.05.2016, оскільки довідка не відповідає формі, затвердженій постановою ПФУ від 04.02.2021 №3-1.
З аналізу пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV сліду, що обов'язковою умовою для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058-IV є наявність необхідного страхового стажу та досягнення особою визначеного законодавством пенсійного віку.
Щодо незарахування до страхового стажу періоду з 01.07.2000 по 02.12.2001, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу на те, що поняття "страховий стаж" вперше було запроваджено Законом №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004.
До цього цей стаж називався трудовим.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Визначення поняття "трудовий стаж" чинне законодавство не містить, однак з аналізу норм Закону №1058-IV можна дійти висновку, що це періоди офіційної трудової діяльності особи до 01.01.2004, що підтверджуються записами у трудовій книжці.
При цьому періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначаються законодавством, яке діяло до прийняття Закону №1058-IV, а саме - статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
Тобто, весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, враховується до страхового стажу на умовах раніше діючого законодавства, а з 01.01.2004 до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не заперечував період трудової діяльності з 01.07.2000 по 02.12.2001, однак не зарахував його до страхового стажу, оскільки відсутні дані про сплату внесків в реєстрі застрахованих осіб.
Дійсно, довідкою Головного управління ДСНС у Полтавській область від 23.08.2024 №61-01-П-460/61-10 підтверджено, що за періоди роботи ОСОБА_1 з 01.07.2000 по 02.12.2001 страхові внески не сплачувалися.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи (служби) в військах Цивільної оборони України в СДПЧ-1 з 01.07.2000 по 02.12.2001, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Несплата страхувальником за позивача страхових внесків протягом періоду з 01.07.2000 по 02.12.2001 не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе роботодавець-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність спірного рішення в частині незарахування до страхового стажу періоду служби позивача з 01.07.2000 по 02.12.2001 в військах Цивільної оборони України в СДПЧ-1.
Щодо незарахування періоду з 27.02.2015 по 05.04.2016 відповідно довідки про грошове забезпечення за №182 від 04.05.2016, суд зазначає таке.
Згідно статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, віднесено, зокрема, й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/2607, відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 цього Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три.
Такі ж норми містить постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб".
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до пункту 1 статті 2 Закону також віднесено і військову службу.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 09.11.2015 /а.с. 8/.
З наявних в матеріалах справи копії військового квитка серії НОМЕР_2 /а.с.12-13/ та довідки військової частини НОМЕР_3 від 19.04.2016 №122 виявлено, що позивач перебував на військовій службі та приймав безпосередню участь в складі сил та засобів АТО (забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України) на території Донецької області у період з 17.03.2015 по 13.05.2015, з 11.07.2015 по 31.10.2015, з 26.11.2015 по 11.01.2016 /а.с. 21/.
Довідкою військової частини НОМЕР_3 від 04.05.2016 №182 підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 (призваний по мобілізації) та у період з 27.02.2015 по 05.04.2016 йому було нараховано та виплачено грошове забезпечення.
Аналіз наведених норм матеріального права та підтверджуючих документів, наданих позивачем, дає підстави для висновку, що служба позивача в АТО підлягає зарахуванню до його трудового стажу для призначення пенсії на умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739.
Зокрема, у справі №185/4140/17 предметом позову було кратне обчислення трудового стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ, норми якої ідентичні положенням частини 3 статті 114 Закону №1058-IV. При цьому Верховним Судом зроблений висновок про те, що період служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
У постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 викладений правовий висновок, відповідно до якого судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції у періоди з 22.07.2014 по 12.12.2014 та з 18.12.2014 по 20.03.2015, що підтверджується довідкою військової частини. Отже, саме вказаний період підлягає кратному обрахуванню.
Отже, період проходження військової служби ОСОБА_1 за мобілізацією з 27.02.2015 по 05.04.2016, підлягає зарахуванню до страхового стажу, з якого періоди безпосередньої участі ОСОБА_1 , в Антитерористичній Операції на території Донецької та Луганської областей з 17.03.2015 по 13.05.2015, з 11.07.2015 по 31.10.2015, з 26.11.2015 по 11.01.2016 підлягають зарахуванню на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
За таких обставин суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача - визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.08.2024 №163750027398 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 .
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житмир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії від 19.08.2024 №163750027398.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди служби в військах Цивільної оборони України в СДПЧ-1 командиром відділення з 01 липня 2000 року по 03 грудня 2001 року та період проходження військової служби за мобілізацією з 27.02.2015 по 05.04.2016, з якого періоди безпосередньої участі військовослужбовця в Антитерористичній Операції на території Донецької та Луганської областей з 17.03.2015 по 13.05.2015, з 11.07.2015 по 31.10.2015, з 26.11.2015 по 11.01.2016 зарахувати на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12.08.2024 з урахуванням висновків суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков