23 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/10978/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, починаючи з 16.09.2019;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, починаючи з 16.09.2019.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено в обчисленні пенсії, виходячи із середніх показників за 2016, 2017, 2018 роки. Позивач зауважувала, що з 2008 року отримувала пенсію по вислузі років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", котрий передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, відтак призначення їй пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV вперше відбулося у 2019 році, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був нарахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, тобто 2016, 2017, 2018 роки.
07.10.2024 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років призначену з 02.10.2008 відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, як працівник освіти.
Відповідно до заяви від 16.09.2019 територіальним органом ПФУ переведено позивача на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком.
Підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, який застосовувався при призначенні пенсії в 2019 році, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком - відсутні, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (відповідно до статті 40 Закону), при перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено.
Крім того, відповідач наголошував, що заявлені позовні вимоги стосуються періоду з 16.09.2019, тому, враховуючи день звернення до суду (який виходить за межі шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України), поважність причин пропущення строку звернення до суду не підтверджено позивачем жодними доказами. Просив суд залишити позов без розгляду.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ в Полтавській області, з 02.10.2008 отримувала пенсію по вислузі років як працівник освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується копією протоколу від 08.10.2008 з пенсійної справи позивача.
Відповідно до заяви від 16.09.2019 територіальним органом ПФУ переведено позивача на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
15.08.2024 позивач через свого представника - адвоката ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області з проханням перерахувати та виплатити їй пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 19.08.2024 №1600-0206-8/61322 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2016- 2018 роки при обрахунку пенсії позивача, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (відповідно до статті 40 Закону), при перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки, звернулася до суду з цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом №2148-VIII від 03.10.2017 доповнено Розділ XV Закону № 1058-IV, зокрема, пунктом 4-3, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в части першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Висновки щодо правозастосування
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №639/2751/17.
У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 з 02.10.2008 отримувала пенсію по вислузі років як працівник освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV.
З 16.09.2019 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Беручи до уваги те, що до переходу на пенсію відповідно до Закону №1058-ІV позивач не користувалася жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, призначення відповідачем пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-IV у вересні 2019 року відбулося вперше.
У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до статті 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший.
Отже показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.
Водночас положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Відмовляючи позивачу в обчисленні пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 16.09.2019 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Як встановлено судом, позивач раніше не зверталася до відповідача із заявою щодо застосування до нього вказаної норми Закону, як і не зверталася щодо переведення на інший вид пенсії за цим Законом.
Позивач звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше, оскільки до 16.09.2019 отримувала пенсію по вислузі років як працівник освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що призначення пенсії позивачу відбулось на підставі норм Закону №1058, оскільки пенсія за вислугу років працівникам освіти, які працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років у 2008 році призначалася на підставі пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як вбачається з протоколу "Про перерахунок пенсії" від 08.10.2008 №593 позивачу з 02.10.2008 була призначена пенсія за вислугою років (шифр пенсії 201, умови призначення працівники освіти).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
З огляду на наведені норми суд приходить до висновку, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років не регулював порядок призначення пенсії за вислугу років, оскільки вказаний вид пенсії не входить до видів пенсійних виплат, що призначаються відповідно до вказаного Закону та перераховані у статті 9 цього ж Закону.
Таким чином, призначення пенсії позивачеві відповідно до Закону №1058-IV 16.09.2019 відбулося вперше, тому частина третя статті 45 Закону №1058-IV не регулює спірні правовідносини.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Полтавській області безпідставно відмовив позивачу у застосуванні при обчисленні пенсії згідно із Законом №1058-IV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, тобто показника середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.
Щодо аргументів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом суд зазначає таке.
Дійсно, матеріалами пенсійної справи підтверджено, що з 16.09.2019 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
15.08.2024 позивач через свого представника - адвоката ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області з проханням перерахувати та виплатити їй пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 19.08.2024 №1600-0206-8/61322 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2016- 2018 роки при обрахунку пенсії позивача, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (відповідно до статті 40 Закону), при перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено.
Суд виходить з того, що навіть у випадку коли позивач дізналася про порушення своїх прав з дати призначення пенсії, однак своєчасно не вчинила дій щодо їх захисту, це не має бути гарантією того, що пенсіонер не зможе відновити свої порушені права у майбутньому, а змушений буде і надалі отримувати пенсію у розмірі, який визначений з порушенням норм закону.
Тому ОСОБА_1 реалізувала своє право шляхом звернення через свого представника зі заявою про перерахунок пенсії від 15.08.2024.
Отримавши лист про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2016-2018 роки, позивач у межах шестимісячного строку звернулася за захистом своїх прав до суду з позовом про скасування рішення.
Отже, у взаємозв'язку з викладеним, визначаючись щодо дати відновлення порушених прав позивача, суд враховує, що рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки є чинним та позивачем не оскаржувалося.
Однак, наявність цього рішення не свідчить про неможливість відновити порушені права у подальшому.
Позивач звернулася до відповідача зі заявою про перерахунок пенсії з урахуванням середнього заробітку за 2016-2018 роки 15.08.2024.
Таким чином, суд доходить висновку, що права позивача мають бути відновлені з дати звернення - 15.08.2024, а не як просить позивач - з дати призначення пенсії 16.09.2019.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2016, 2017, 2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 15.08.2024 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 15.08.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2016, 2017, 2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2016, 2017, 2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 15.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 15.08.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2016, 2017, 2018 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков