Справа № 420/33030/24
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії, та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати з 01.01.2022 року доплати до пенсії 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»,
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити з 04 01 2022 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в даній адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 161 КАС України, адже наявні ознаки звернення позивачем до суду із пропущенням 6-місячного строку.
За приписами п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
У відповідності до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 ст.45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Строк звернення до суду у спорах з приводу пенсійного забезпечення громадян згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України складає шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позову встановлено, що перерахунок пенсії, внаслідок якого була припинена виплата щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., був здійснений у грудні 2021 року. Виплата щомісячної доплати до пенсії здійснювалась з липня 2021 по грудень 2021.
Відтак, у наступному місяці (у січні 2022 року) позивачу пенсія була виплачена уже без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, про що позивач міг дізнатися проявивши належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір отриманої пенсії після перерахунку. Проте, вказаних дій позивач не здійснив.
Втім, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 24.10.2024.
Тобто, даний позов поданий поза межами строку звернення до адміністративного суду.
При цьому у позові міститься також клопотання про поновлення пропущеного строку, обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише 18.10.2024 отримавши від ГУ ПФУ в Одеській області на своє усне звернення розрахунок пенсії за вислугу років по його пенсійній справі.
Суд, розглянувши заявлене клопотання вважає за доцільне наголосити, що захист права на отримання доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 заявник повинен здійснювати або з дати, коли мала настати подія призначення відповідного платежу за постановою КМУ від 14.07.2021р. №713 (тобто з - 01.07.2021р.) або з дати, коли настала подія вчинення суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу припинення виплат за постановою КМУ від 14.07.2021р. №173.
При цьому, відносно обох окреслених випадків підлягає застосуванню строк звернення до суду згідно з ч.2 ст.122 КАС України - шість місяців від події, коли громадянин як отримувач грошових коштів за пенсією повинен був дізнатись (не міг не довідатись) про непризначення доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 або про припинення виплати доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
З огляду на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Однак, на думку суду, зазначені позивачем у своїй заяві причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними.
З клопотання позивача слідує, що єдиним доводом, на який він посилається мотивуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із цим позовом, є те, що нібито до отримання відповіді від ГУ ПФУ в Одеській області 18.10.2024 на своє усне звернення, позивач не знав про нездійснення його нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00грн. по постанові №713.
Оцінюючи такі посилання позивача, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі № 240/12017/19, де указано, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Також Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 08.05.2024 у справі №400/11403/23, висловлював правову позицію відповідно до якої, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Оскільки, як встановлено судом, виплата щомісячної доплати до пенсії здійснювалась з липня 2021 по грудень 2021, а перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого була припинена виплата щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., був здійснений у грудні 2021 року, то у наступному місяці (у січні 2022 року) позивачу пенсія була виплачена уже без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, про що позивач міг дізнатися проявивши належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір отриманої пенсії після перерахунку. Проте, вказаних дій позивач не здійснив. До суду з цим позовом звернувся лише 24.10.2024.
В свою чергу, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву, на що посилається у спірному випадку заявник, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, адже з матеріалів позову не вбачається, що позивач без зволікань та протягом розумного строку вчиняв активні дії щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Суд вважає, що у спірному випадку позивач допустив пасивну поведінку, маючи поза розумним сумнівом, реальну можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, своєчасно, отримавши перераховану пенсію без щомісячної доплати ще у січні 2022 року.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши наведені позивачем доводи, суд приходить висновку, що позивачем не наведено поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом строку для звернення до суду із цим позовом.
Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 виклав правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, з якої такий строк був пропущений.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із цим позовом доводи є необґрунтованими, та не містять жодного мотиву, який би свідчив про поважність причин пропуску позивачем встановленого процесуальним законом строку для звернення до суду з таким позовом.
Усупереч положенням ч.6 ст.161 КАС України матеріали позову та матеріали справи не містять доказів існування поважних причин, котрі б непереборно та нездоланно заважали позивачу вчасно звернутись до суду із вимогою щодо періоду з 01.01.2022 по 23.04.2024.
Враховуючи усе викладене вище, суд вважає за необхідне залишити позов без руху відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України та встановити позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121-123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку з 01.01.2022 по 23.04.2024.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА