Справа № 420/21499/24
30 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 08 липня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вхід. № ЕС/316408/24), просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, зі сплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі 543333,32 грн. ( п'ятсот сорок три тисячі триста тридцять три гривні 32 копійки).
Адміністративний позов обґрунтовано наступним
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) проходив дійсну військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалівідповідач), з 03.10.2022 по 12.07.2023, що, вбачається з довідки відповідача. Звернувшись за правовою допомогою в аспекті правовідносин щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди відповідно до ПКМУ від 28.02.2022 № 168, оскільки позивач вважав, що відповідні зобов'язання зі сплати відповідачем у належний спосіб вчинено не було, від відповідача отримано низку доказів, з яких вбачається дійсність зазначеного, що полягає у наступному.
Нарахування та виплата грошового забезпечення кожному окремому військовослужбовцю здійснюється із врахуванням конкретних обставин проходження таким військовослужбовцем служби та виконуваних ним завдань, а виплата додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. з розрахунку на місяць виплачується військовослужбовцям пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.
Фактично, з урахуванням вказаних особливостей, позивач підпадає під дію пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, отже, має право на додаткову винагороду до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Доказами, наданими відповідачем, при їх детальному аналізі встановлено неповне виконання відповідачем реалізації права позивача на додаткову винагороду.
Так позивач зазначає, що співставляючи дані довідки про грошове забезпечення в розрізі зазначених у ній певних сум додаткової винагороди, з урахуванням низки наказів, на яких наголошував відповідач, як на доказах сплати додаткової винагороди та перевіряючи їх з банківською випискою, яка не містить жодних транзакцій про виплату позивачеві жодних сум додаткової винагороди вказуємо, що як вищеназвана довідка, так і накази відповідача можна лише тільки віднести в якості доказів нарахування певних сум додаткової винагороди, однак, вказані суми, по-перше не є належними, чому надано оцінку позивачем у відповіді на відзив, по-друге, вказані суми не були виплачені.
Відтак, беручи до уваги кількість виконаних позивачем бойових завдань, належною до нарахування та виплати, отже, до стягнення, є наступна сума додаткової винагороди.
У період 20.11.2022 - 30.11.2023 позивач виконав 11 бойових розпоряджень, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х11/30=36666,67 грн. (після округлення), у період з 01.12.2022 по 31.12.2022, позивач виконував 1 бойове завдання безперервно цілий місяць, відтак, належною сумою додаткової винагороди є 100000 грн., у період 01.01.2023 - 03.01.2023, 15.01.2023 - 31.01.2023, позивач безперервно виконав 20 розпоряджень, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х20/30=66666,66 грн. (після округлення), у період 01.02.2023 - 17.02.2023 позивач виконав 17 бойових розпоряджень, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х17/30=56666,66 грн. (після округлення), у період 02.04.2023 - 03.04.2023, 05.04.2023 - 12.04.2023, 14.04.2023 - 30.04.2023 позивач виконав 27 бойових розпоряджень, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х27/30= 90000 грн., у період 01.05.2023 - 07.05.2023, 12.05.2023, 18.05.2023 - 24.05.2023, 29.05.2023-31.05.2023 позивач виконав 18 бойових розпоряджень, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х18/30=60000 грн., у період 01.06.2023 - 30.06.2023 позивач виконав 30 розпоряджень, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є 100000 грн., у період 01.07.2023 - 04.07.2023, 06.07.2023, 08.07.2023 по дату звільнення 12.07.2023 позивач виконав 10 бойових розпоряджень, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х10/30=33 333,33 грн.
Сумуючи пораховані позивачем суми, отримано наступний обсяг невиконаних відповідачем зобов'язань зі сплати позивачеві додаткової винагороди: 36666,67 грн. + 100000 грн. + 66666,66 грн. + 56666,66 грн. + 90000 грн. + 60000 грн. + 100000 грн. + 33333,33 грн. = 543333,32 грн.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
З позовними вимогами ОСОБА_1 відповідач не погоджується та зазначає, що доводи позивача, щодо ненарахування та не виплати додаткової грошової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі з розрахунку на місяць пропорційно від часу безпосередньої участі у забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії при виконанні бойових спеціальних завдань - повністю не відповідає дійсності. Оскільки за вказаний вище період на постійній основі нараховувалась та виплачувалось додаткова грошова винагорода з розрахунку 30 тис. грн в тому числі й збільшена додаткова грошова винагороду на період дії воєнного стану з розрахунку 100 тис. грн на підставі наступних наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №281 від 01.12.2022 (за період 01.11.2022- 30.11.2022); №4 від 03.01.2023 (за період 01.12.2022-31.12.2022); №40 від 01.02.2023 (за період 01.01.2023-31.01.2023); №46 від 03.02.2023 (за період 20.11.2022-30.11.2022 з розрахунку 100 тис. грн); №63 від 06.03.2023 (за період 01.12.2022-31.12.2022 з розрахунку 100 тис. грн); №93 від 06.04.2023 (за період 01.02.2023-17.02.2023); №152 від 05.06.2023 (за періоди 02.04.2023-03.04.2023, 05.04.2023-12.04.2023, 15.04.2023- 30.04.2023); №228 від 08.08.2023 (за період 01.05.2023-07.05.2023, 12.05.2023, 18.05.2023-24.05.2023, 29.05.2023-31.05.2023); №252 від 05.09.2023 (за період 03.06.2023-30.06.2023, 01.07.2023-04.07.2023, 06.07.2023-11.07.2023).
Вказані накази відпрацьовувались на підставі поданих рапортів командирів підрозділів про фактичне виконання бойових (спеціальних) завдань. Відповідач зазначає, що за період з 20.11.2022 року до 31.12.2022 року додаткова грошова винагорода у збільшеному розмірі з розрахунку 100 тис. грн.. позивачу нараховувалась та виплачувалась на підставі дії редакції (№ 1146 від 08.10.2022) постанови КМ України від 28 лютого 2022 р. № 168, а саме - за період з 20.11.2022 року до 31.12.2022 року. Також до вищезгаданої виплати додатково нараховувалась за вказаний період з урахуванням обов'язкового нарахування 30 тис. грн.
Щодо періодів з 01.01.2023 року до 12.07.2023 року додаткова грошова винагорода у розмірі 30 тис. позивачу нараховувалась та виплачувалась на підставі дії редакції (№ 43 від 20.01.2023) постанови КМ України від 28 лютого 2022 р. №168, а саме - за період з 01.01.2023 року до 12.07.2023 року.
Оскільки в редакції від 20.01.2023 постанови КМ України від 28.02.2022 р. № 168 було внесено до п. 3. підпункт 2.1 викладено в такій редакції: “Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.».
У зв'язку із чим у подальшому до наказу МО України від 07.06.2018 року №260 було внесені зміни, щодо врегулювання виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 30 тис. Вищевикладене підтверджується довідкою щодо виплаченої додаткової грошової винагороди від 27.07.24 №590.
За періоди з 04.01.23 по 14.01.23; з 18.02.23 по 01.04.23; 13.04.23; з 08.05.23 по 11.05.23; з 13.05.23 по 17.05.23; з 25.05.23 по 28.05.23 позивачу додаткова грошова винагорода не нараховувалась у зв'язку із перебуванням у відпустках та лікуванні та не залученням до виконання завдань, що підтверджується наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про вибуття та прибуття від 03.01.23 №04; від 15.01.23 №16; від 17.02.23 №48; від 01.04.23 №89; від 12.04.23 №100; від 13.04.23 №101; 08.05.23 №127; від 12.05.23 №131; від 11.05.23 №130; від 18.05.23 №137; від 14.05.23 №143; від 29.05.23 №148.
З 20.11.2022 року особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі бойового розпорядження ОУВ “Херсон» від 20.11.2022 року №73/дск виконує бойові (спеціальні) завдання у Херсонській області та у м. Херсон.
Додаткова грошова винагорода з розрахунку 100 тис. грн виплачувалась до 01.02.2023 року виключно на підставі вимог визначених Окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року, в тому числі за наявності підтверджуючих документів.
У період з 01.01.2023 року з урахуванням наказів Головнокомандувача ЗС України від 02.02.23 №25 та від 14.02.23 №35 - ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває в районі ведення воєнних (бойових) дій та не виконує завдання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора. У зв'язку із чим додаткова грошова винагорода у збільшеному розмірі з розрахунку 100 тис. для особового складу не передбачена.
Процесуальні дії
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
Також зазначеною ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії бойових розпоряджень, сторінок журналів бойових дій та відповідних наказів відносно ОСОБА_1 на підставі яких позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
29 липня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/30991/24).
30 липня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (хід. № ЕС/31269/24).
31 липня 2024 року від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вхід. № ЕС/31378/24).
01 серпня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вхід. № ЕС/31640/24).
05 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшли витребувані судом докази (вхід. № 31474/24).
05 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/32042/24).
06 серпня 2024 року від позивача до суду надійшли письмові заперечення (вхід. № ЕС/32217/24).
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог (вхід. № ЕС/316408/24) по справі № 420/214991/24 до розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Станом на 30 жовтня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) проходив дійсну військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалівідповідач) у період з 03.10.2022 року по 12.07.2023 року, що підтверджується довідкою відповідача.
За період проходження служби начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 у відношенні до позивача видано наступні бойові розпорядження: у листопаді 2022 у період 20.11.2022 - 30.11.2023, усього 11 розпоряджень; у грудні 2022 - 1 бойове розпорядження зі строком виконання з 01.12.2022 по 31.12.2022; у січні 2023 у період 01.01.2023 - 03.01.2023, 15.01.2023 - 31.01.2023, усього 20 розпоряджень; у лютому 2023 у період 01.02.2023 - 17.02.2023, усього 17 розпоряджень; у квітні 2023 року у період 02.04.2023 - 03.04.2023, 05.04.2023 - 12.04.2023, 14.04.2023 - 30.04.2023, усього 27 розпоряджень; у травні 2023 року у період 01.05.2023 - 07.05.2023, 12.05.2023, 18.05.2023 - 24.05.2023, 29.05.2023-31.05.2023, усього 18 розпоряджень; у червні 2023 у період 01.06.2023 - 30.06.2023, усього 30 розпоряджень; у липні 2023 у період 01.07.2023 - 04.07.2023, 06.07.2023, 08.07.2023 по дату звільнення 12.07.2023, усього 10 розпоряджень.
Згідно журналу бойових дій позивач у листопаді 2022 у період 20.11.2022 - 30.11.2023 виконував безперервно та цілодобово бойові розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.11.2022 №1/дск, від 21.11.2022 №2/дск, від 22.11.2022 №3/дск, від 23.11.2022 №4/дск, від 24.11.2022 №5/дск, від 25.11.2022 №6/дск, від 26.11.2022 №7/дск, від 27.11.2022 №8/дск, від 28.11.2022 №9/дск, від 29.11.2022 №10/дск, від 30.11.2022 №11/дск, що видані на виконання низки бойових розпоряджень командувача ОУВ «ХЕРСОН», начальника Південного ТУ ВСП, ОУВ «ХЕРСОН» тощо.
Згідно журналу бойових дій позивач у січні 2023 у період 01.01.2023 - 03.01.2023, 15.01.2023 - 31.01.2023 виконував безперервно та цілодобово бойові розпорядження Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.01.2023 №43/дск, від 02.01.2023 №44/дск, від 03.01.2023 №45/дск, від 15.01.2023 №57/дск, від 16.01.2023 №58/дск, від 17.01.2023 №59/дск, від 18.01.2023 №60/дск, від 19.01.2023 №61/дск, від 20.01.2023 №62/дск, від 21.01.2023 №63/дск, від 22.01.2023 №64/дск, від 23.01.2023 №65/дск, від 24.01.2023 №66/дск, від 25.01.2023 №67/дск, від 26.01.2023 №68/дск, від 27.01.2023 №69/дск, від 28.01.2023 №70/дск, від 29.01.2023 №71/дск, від 30.01.2023 №72/дск, від 31.01.2023 №73/дск, що видані на виконання низки бойових розпоряджень командувача ОУВ «ХЕРСОН», начальника Південного ТУ ВСП, ОУВ «ХЕРСОН» тощо.
Згідно журналу бойових дій позивач у лютому 2023 у період 01.02.2023 - 17.02.2023 виконував безперервно та цілодобово бойові розпорядження Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.02.2023 №74/дск, від 02.02.2023 №75/дск, від 03.02.2023 № 76/дск, від 04.02.2023 №77/дск, від 05.02.2023 №78/дск, від 06.02.2023 №79/дск, від 07.02.2023 №80/дск, від 08.02.2023 №81/дск, від 09.02.2023 №82/дск, від 10.02.2023 № 83/дск, від 11.02.2023 №84/дск, від 12.02.2023 №85/дск, від 13.02.2023 № 86/дск, від 14.02.2023 №87/дск, від 15.02.2023 №88/дск, від 16.02.2023 №89/дск, від 17.02.2023 №90/дск, що видані на виконання низки бойових розпоряджень командувача ОУВ «ХЕРСОН», начальника Південного ТУ ВСП, ОУВ «ХЕРСОН» тощо.
Згідно журналу бойових дій позивач у квітні 2023 року у період 02.04.2023 - 03.04.2023, 05.04.2023 - 12.04.2023, 14.04.2023 - 27.04.2023, 29.04.2023 - 30.04.2023 виконував безперервно та цілодобово бойові розпорядження Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2023 №135/дск, від 03.04.2023 №136/ дск, від 05.04.2023 №138/дск, 06.04.2023 №139/дск, від 07.04.2023 № 140/дск, від 08.04.2023 №141/дск, від 09.04.2023 №142/дск, від 10.04.2023 №143/дск, від 11.04.2023 №144/дск, від 12.04.2023 №145/дск, від 14.04.2023 № 147/дск, від 15.04.2023 №148/дск, від 16.04.2023 №149/дск, від 17.04.2023 №150/дск, від 18.04.2023 №152/дск від 19.04.2023 №153/дск, від 20.04.2023 №154/дск, від 21.04.2023 №155/дск, від 22.04.2023 № 156/дск, від 23.04.2023 №157/дск, від 24.04.2023 №158/дск, від 25.04.2023 №159/дск, від 26.04.2023 №160/дск, від 27.04.2023 №162/дск, від 29.04.2023 №164/дск, від 30.04.2023 № 165/дск, що видані на виконання низки бойових розпоряджень командувача ОУВ «ХЕРСОН», начальника Південного ТУ ВСП, ОУВ «ХЕРСОН» тощо.
Згідно журналу бойових дій позивач у травні 2023 року у період 01.05.2023 - 07.05.2023, 12.05.2023, 18.05.2023 - 24.05.2023, 29.05.2023-31.05.2023 виконував безперервно та цілодобово бойові розпорядження Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.05.2023 №166/дск, від 02.05.2023 №167/дск, від 03.05.2023 №169/дск, від 04.05.2023 №170/дск, 05.05.2023 №171/дск, від 06.05.2023 №172/дск, від 07.05.2023 №173/дск, від 12.05.2023 №178/дск, від 18.05.2023 №184/дск, від 19.05.2023 №185/дск, від 20.05.2023 №186/дск, від 21.05.2023 №187/дск, від 22.05.2023 №188/дск, від 23.05.2023 №189/дск, від 24.05.2023 №190/дск, від 29.05.2023 №195/дск, від 30.05.2023 №196/дск, від 31.05.2023 №197/дск, що видані на виконання низки бойових розпоряджень командувача ОУВ «ХЕРСОН», начальника Південного ТУ ВСП, ОУВ «ХЕРСОН» тощо.
Згідно журналу бойових дій позивач у червні 2023 у період 01.06.2023 - 30.06.2023 виконував безперервно та цілодобово бойові розпорядження Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.06.2023 №198/дск, від 02.06.2023 №199/ дск, від 03.06.2023 №200/дск, від 04.06.2023 №201/дск, від 05.06.2023 №202/дск, від 06.06.2023 №203/дск, від 07.06.2023 №204/дск, від 08.06.2023 №205/дск, від 09.06.2023 №206/дск, від 10.06.2023 №207/дск, від 11.06.2023 №208/дск, від 12.06.2023 №209/дск, від 13.06.2023 №210/дск, від 14.06.2023 №211/дск, від 15.06.2023 №2121/дск, від 16.06.2023 №213/дск, від 17.06.2023 №214/дск, від 18.06.2023 №215/дск, від 19.06.2023 №216/дск, від 20.06.2023 №217/дск, від 21.06.2023 №218/дск, від 22.06.2023 №219/дск, від 23.06.2023 №220/дск, від 24.06.2023 №221/дск, від 25.06.2023 №222/дск, від 26.06.2023 №223/дск, від 27.06.2023 №224/дск, від 28.06.2023 №225/дск, від 29.06.2023 №227/дск, від 30.06.2023 №228/дск, що видані на виконання низки бойових розпоряджень командувача ОУВ «ХЕРСОН», начальника Південного ТУ ВСП, ОУВ «ХЕРСОН» тощо.
Згідно журналу бойових дій позивач у липні 2023 у період 01.07.2023 - 04.07.2023, 06.07.2023, 08.07.2023 по дату звільнення 12.07.2023 виконував безперервно та цілодобово бойові розпорядження Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.07.2023 № 229/дск, від 02.07.2023 №230/дск, від 03.07.2023 №231/дск, від 04.07.2023 №233/дск, від 06.07.2023 №237/дск, від 08.07.2023 №239/дск, від 09.07.2023 №241/дск, від 10.07.2023 №243/дск, від 11.07.2023 №244/дск, 12.07.2023 №245/дск, що видані на виконання низки бойових розпоряджень командувача ОУВ «ХЕРСОН», начальника Південного ТУ ВСП, ОУВ «ХЕРСОН» тощо.
Позивач, не погоджуючись з правильністю нарахувань та виплати відповідачем додаткової грошової винагороди до 100000 грн. відповідно до ПКМУ від 28.02.2022 року № 168 за період служби позивача 03.10.2022 по 12.07.2023 року, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 року захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Згідно з ст. 1-2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилом ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року.
Пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції Постанови КМ № 43 від 20.01.2023) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Наказом МОУ від 07.06.2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, який доповнено новим розділом 34 згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 року.
Вказаним розділом, серед іншого, унормовано особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану та розширено перелік умов та підстав для права на додаткову винагороду до 100000 грн.
Так, п.2 названого розділу визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України ( п.3 розділу 34).
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань ( п.4 розділу 34).
Судом встановлено, що з 20.11.2022 року особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі бойового розпорядження ОУВ “Херсон» від 20.11.2022 року №73/дск виконує бойові (спеціальні) завдання у Херсонській області та у м. Херсон.
Як встановлено, судом наказами відповідача №281 від 01.12.2022 року та №46 від 03.02.2023 року про сплату додаткової винагороди нараховано позивачу додаткову винагороду за листопад 2022 року.
Судом встановлено, що у періоді з 20.11.2022 року - 30.11.2023 року позивач виконав 11 бойових розпоряджень, що підтверджується додатково журналом бойових дій. Позивач безперервно приймав участь у відповідних заходах 11 діб, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х11/30= 36 666,67 грн. (після округлення).
Дані довідки про грошове забезпечення за листопад 2022 року, наданої відповідачем, містять показник додаткової винагороди у розмірі 28064,52 грн., який є меншим від належного 36 666,67 грн., отже різниця становить 8 602,15 грн., що свідчить про неповне виконання відповідачем свого обов'язку. Борг зі сплати додаткової винагороди за листопад 2022 року становить 8 602,15 грн.
Наказами №4 від 03.01.2023 року та №63 від 06.03.2023 року про сплату додаткової винагороди нараховано позивачу додаткову винагороду за грудень 2022 року.
Так, судом встановлено, що у грудні 2022 року позивач виконував 1 бойове розпорядження зі строком виконання з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, тобто цілий місяць безперервно, відтак, враховуючи, що позивач безперервно виконував бойове розпорядження цілий місяць грудень 2022 року, належною сумою додаткової винагороди є 100000 грн.
Дані довідки про грошове забезпечення за грудень 2022 року, наданої відповідачем, містять показник додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., який є меншим від належного 100000 грн., різниця становить 70000 грн., яка віднесена в якості сплати даного боргу у березні 2023 року, коли позивач фактично бойових завдань не виконував.
Зазначене свідчить про повну сплату додаткової винагороди.
Як вже зазначено вище, відповідачем віднесено суму додаткової винагороди у розмірі 70000 грн. за березень 2023 року, коли позивач бойових завдань не виконував, в якості сплати заборгованості за грудень 2022 року. Борг зі сплати додаткової винагороди за грудень 2022 відсутній.
Сумуючи названі заборгованості, з посиланням на накази відповідача №281 від 01.12.2022 року (за період 01.11.2022-30.11.2022); №4 від 03.01.2023 (за період 01.12.2022-31.12.2022) у межах перевірки обґрунтувань позовної заяви та відзиву на позов дійсним обставинам справи, співставляючи їх з числовими показниками довідки про грошове забезпечення, суд вбачав наступне: борг зі сплати позивачу додаткової винагороди за листопад 2022 року - становить 8 602,15 грн., а за грудень 2022 року - борг відсутній.
Однак, як зазначив позивач, у заяві про збільшення позовних вимог, отримавши банківську виписку по картковому рахунку позивач з'ясував, що жодних транзакцій з переказу жодних сум додаткової винагороди, відображеної у довідці про грошове забезпечення, відповідачем здійснено не було.
Банківська виписка не містить в собі жодного переказу з призначенням платежу - виплата додаткової винагороди, що підтверджено наданою до суду її копією, що не спростовано відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив.
Зазначене свідчить на користь того, що дані довідки про грошове забезпечення та вищеперелічені накази на виплату додаткової винагороди лише можуть свідчити про нарахування певних сум додаткової винагороди, однак жодним чином не вказують про виплату відповідачем позивачеві таких сум.
Таким чином, з огляду на те, що у період з 20.11.2022 року - 30.11.2023 року позивач виконав 11 бойових розпоряджень, що підтверджується додатково журналом бойових дій. Позивач безперервно приймав участь у таких заходах 11 діб, відтак, належним розміром до нарахування та виплати додаткової винагороди є наступний (обраховується математично методом пропорції) 100000х11/30= 36 666,67 грн.
У грудні 2022 року позивач виконував 1 бойове розпорядження зі строком виконання з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, тобто цілий місяць безперервно.
Відповідачем не надано журналу бойових дій за грудень 2022, однак, приписами законодавства, що було чинними у грудні 2022 названий документ не є обов'язковим для реалізації військовослужбовцю його права на додаткову винагороду, що вбачається з наступного.
Щодо належної суми додаткової винагороди за грудень 2022 року, суд зазначає, що норма п.1 ПКМУ від 28.02.2022 року №168 у грудні 2022 у порівнянні з листопадом 2022 року не зазнала змін, відтак, враховуючи, що позивач безперервно виконував бойове розпорядження цілий місяць грудень 2022 року, належною сумою додаткової винагороди є 100000 грн.
А отже на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума заборгованості зі сплатидодаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану за період листопад - грудень 2022 року у розмірі 136 666,67 грн.
Щодо періодів з 01.01.2023 по 31.01.2023; з 01.02.2023 по 17.02.2023; з 02.04.2023 по 03.04.2023, з 05.04.2023 по 12.04.2023, з 15.04.2023 по 30.04.2023; з 01.05.2023 по 07.05.2023, 12.05.2023, з 18.05.2023 по 24.05.2023, з 29.05.2023 по 31.05.2023; з 01.06.2023 по 30.06.2023; з 01.07.2023-04.07.2023 та з 06.07.2023-11.07.2023 суд погоджується з доводами відповідача, що позивач помилково вважає щодо невірного та вибіркового застосування територіального принципу зонального відділу у відповідності до вимог п.2 розділу 34 наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 року в редакції, яка діє з 01.02.2023 року, оскільки не в повному обсязі цитує норми законодавства, а саме:
«На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою» Вказаний перелік не підпадає під доводи позивача, крім цього позивач сам визначає територіальний принцип: - перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, - на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, - на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора.
Заперечуючи проти про позову, відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не виконує завдання в зоні бойових дій та не виконує бойові (спеціальні) завдання на окупованих територіях та на територіях між позиція сил оборони та позиціями військ держави агресора.
Позивач цей факт заперечує. Стверджує, що згідно наказів Головнокомандувача ЗСУ, копії яких додаються, Херсонська область, де здійснює свою діяльність відповідач, віднесена до зони бойових дій.
Суд з приводу наведених доводів сторін зазначає наступне.
Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року Херсонська міська територіальна громада була окупована Російською Федерацією.
З 11.11.2022 року по 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
З 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
З 11.11.2022 року вся територія Чорнобаївської сільської територіальної громади за винятком с. Чорнобаївка віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
З 11.11.2022 року по 01.05.2023 року с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
З 01.05.2023 року с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Судом встановлено, що у період з 01.01.2023 року з урахуванням наказів Головнокомандувача ЗС України від 02.02.2023 року №25 та від 14.02.2023 року №35 - ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває в районі ведення воєнних (бойових) дій та не виконує завдання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях між позиціями сил оборони та позиціями військ держави -агресора, з огляду на наступне.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 № 35 та від 17.03.2023 №67, з 01 січня по 31 січня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.02.2023 № 68, від 01.03.2023 року №52, з 01 лютого по 28 лютого 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2023 № 89, з 01 березня по 31 березня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2023 № 111, з 01 квітня по 30 квітня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.06.2023 № 147, з 01 травня по 31 травня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 № 183, з 01 червня по 30 червня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 № 210, з 01 липня по 31 липня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247, з 01 серпня по 31 серпня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 № 273, з 01 вересня по 30 вересня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 № 301, з 01 жовтня по 31 жовтня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 № 341, з 01 листопада по 30 листопада 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.01.2024 № 2, з 01 грудня по 31 грудня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.
Отже, обґрунтованими є доводи відповідача про те, що згідно вищенаведених наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 02.02.2023 № 26, від 14.02.2023 № 35, від 01.03.2023 № 52, від 01.04.2023 № 89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, від 01.07.2023 № 183, від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247, від 01.10.2023 № 273, від 01.11.2023 № 301, від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 № 2, до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які входять до зони відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов'язків у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 без доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення її до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
При зверненні до суду позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення її до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з січня 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, всебічно дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у період з січня 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Факт такої участі позивача, у визначеному ним періоді, відповідачем заперечується.
При цьому, відповідач детально обґрунтував свої заперечення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за спірний період, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог за період з січня 2023 року слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, відмову у задоволенні позову та те, що позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, зі сплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 136 666 грн. 67 коп. (сто тридцять шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) за період листопад - грудень 2022 року.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі 136 666 грн. 67 коп. (сто тридцять шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) за період листопад - грудень 2022 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Суддя С.О. Cтефанов