31 жовтня 2024 р. № 400/9263/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, який складає десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії з 01.03.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, з 01.03.2024 року.
Ухвалою від 16.10.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно обмежив розмір його пенсіїї максимальним.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 09.11.2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 2361 гривні.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року у справі № 400/569/24 ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Після виконання рішення суду розмір пенсії позивача склав 23567,52 грн.
Отже, виплата пенсії проводиться у розмірі, визначеному на виконання рішення суду та складає 23610,00 грн.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є пенсіонером, якому відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262) з 03.10.2023 року була призначена пенсія за вислугу років, у розмірі 65% суми грошового забезпечення.
Під час нарахування пенсіїї, її розмір був обмежений максимальним та становить 20930,00 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року у справі № 400569/24 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з 03.10.2023 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду ГУ ПФУ 01.07.2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача.
Розмір пенсії після перерахунку склав 25201,52 грн.
Під час перерахунку пенсіїї на виконання рішення суду, її розмір був обмежений максимальним та становить 23610,00 грн.
Листом від 02.07.2024 року № 10496-9471/1/К-02/8-1400/24, наданого на звернення представника позивача від 11.06.2024 року, повідомлено, що розмір пенсії позивача на виконання рішення суду становить 23567,52 грн. Разом з цим, у порядку, встановленому чинним законодавством, органи Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок пенсій, зокрема, при зміні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 2361 гривні (збільшено з 2093 грн порявняно з 2023 роком). При цьому, п. 8 Прикінцевих положень даного закону встановлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімумум на 01.01.2024 року. проводиться з 01.03.2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій. передбаченої ч. 2 ст. 42 Закону № 1058.
Враховуючи викладене, умови пенсійного забезпечення позивача змінились, тому розмір пенсії становить 23610,00 грн.
Не погоджуючись з обмеженням розміру пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 ст. 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення пенсійної системи» (далі - Закон № 3668), який набрав чинності 01.10.2011 року, встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім цього, згідно з п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 перше речення ч. 5 ст. 43 Закону № 2262 викладено в такій редакції:«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 5 ст. 43 Закону № 2262 доповнено реченням такого змісту:«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно зі змінами, внесеними пп. 3 п. 1 розділу І Законом України від 12.04.2016 року № 1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей», ч. 5 ст. 43 Закону № 2262 стала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч. 7 ст. 43, першого речення ч. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абз. 10 пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року №7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону № 2262.
Підпунктом 1 п. 10 розділу І Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774) передбачено, що у ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 1774 встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2017 року.
Однак, Конституційний Суд України рішенням від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнав неконституційним перше та друге речення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, тобто усю частину сьому цієї статті. Втрата із 20.12.2016 року чинності ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 така норма вважається відсутньою у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 аналогічного змісту новими законами не вносились.
Отже, з 2017 року ст. 43 Закону № 2262 не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом № 1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 522/3093/17, від 10.10.2019 року у справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 року у справі № 522/16881/17 і від 31.03.2021 року у справі №815/3000/17.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
На день прийняття цього рішення зміни у законодавстві, зокрема до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 та ст. 2 Закону № 3668, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 ркоу № 7-рп/2016 не вносились.
У постанові від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З перерахунку пенсії позивача з 01.07.2024 року вбачається, що позивачу здійснено індексацію пенсії з 01.03.2024 року відповідно до Постанови № 185.
У зв'язку з вказаним, на думку відповідача, змінено умови пенсійного забезпечення позивача.
Разом з цтм, незважаючи на наявність у Постанові № 185 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить.
Положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність 20.12.2016 року з дня ухвалення вищезазначеного рішення Конституційного Суду України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Тому такі його дії є протиправними.
Згідно ч. 3 ст. 51 Закону України № 2262, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд також вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими ч. 2 ст. 9 КАС України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року з урахуванням індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з обмеженням пенсії максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.
Суддя О.В. Малих