01 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6086/24
Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 935040167913 від 12.09.2024 щодо відмови в здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-20/43/24 від 05.09.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду № 07/20/43/2024 від 05.09.2024, обчисливши її розмір із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 в розмірі 3028 грн. із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що 05.09.2024 Кропивницький апеляційний суд видав йому довідку №07-20/43/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 05.09.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки.
Оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Позивачу було відмовлено в такому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач вважає дане рішення протиправним та зазначає, що даними діями було порушене його право на отримання пенсії в повному обсязі.
18 вересня 2024 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суд відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного (письмового) провадження (а.с. 9).
03.10.2024 (вх. № 26169/24) на адресу суду головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області за результатами якої прийняте відповідне рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про перерахунок пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
09.10.2024 (вх.№ 25807/24) на адресу суду головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскільки збільшення розміру складових суддівської винагороди з 01.01.2021 не відбувалось, на даний час немає підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються правовими нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (надалі-Закон № 1402-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Приписами ч.1 ст.142 цього Закону № 1402-VIII прямо передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч.1 ст.142 цього Закону № 1402-VIII).
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, якому призначено та виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 05.09.2024 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду №07-20/43/2024 від 05.09.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 935040167913 від 12.09.2024 було відмовлено в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-20/43/24 від 05.09.2024.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідача позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.
У силу частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За змістом частин першої та другої статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж норми, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи ... більше 30 років - 70 відсотків.
Поряд з цим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (надалі - Порядок №3-1), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду.
У силу пунктів 7, 8, 9 Порядку №3-1, документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Предмет цього спору зводиться до з'ясування обставин наявності або відсутності підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з огляду на факт збільшення з 01.01.2024 розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, обчисленого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Суд враховує обставини того, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
У свою чергу розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (надалі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого, прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Наведеною нормою Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Як вже з'ясовано судом, Кропивницьким апеляційним судом складено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 01.01.2024, у якій розмір суддівської винагороди обрахований виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн.
Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки, відповідач керувався положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Надаючи оцінку підставам прийняття спірного рішення, суд зазначає, що особливості виплати суддівської винагороди врегульовані статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, а тому норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який ідеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.
Закон №1402-VIII закріплює правило, відповідно до якого для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України переваги над іншими законами.
У національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali).
Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №1402-VIII, а положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Суд зазначає, що сталою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права (постанови від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 у справі №240/3795/22, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21).
Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних відносинах:
- Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів";
- зміна Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
Підсумовуючи все вищевикладене, враховуючи факт збільшення станом на 01.01.2024 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 №07-20/43/2024.
За таких обставин, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.09.2024 № 935040167913 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці слід визнати протиправним та скасувати у зв'язку з цим, а позов у цій частині задовольнити у спосіб, встановлений судом.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У силу пункту 9 Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У спірних відносинах підставою для здійснення відповідного перерахунку є збільшення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2024 внаслідок підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У силу абзацу 14 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача від 05.09.2024 визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, то саме це Управління і має завершити процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача у спірних відносинах слід відновити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду № 07/20/43/2024 від 05.09.2024.
Водночас з приводу вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після його перерахунку, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №3-1, нарахована сума щомісячного довічного грошового утримання включається в документи для виплати не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку.
У силу абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці наразі не проведено, то у відповідній частині вимог позов слід залишити без задоволення за передчасністю.
Тож позов у цілому слід задовольнити частково.
За таких обставин, згідно з приписами частини 3 статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути 1/2 частину судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, тобто 605,60 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20632802, 88000, м. Ужгород, площа Народна, 4), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 935040167913 від 12.09.2024 щодо відмови в здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-20/43/24 від 05.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду № 07/20/43/2024 від 05.09.2024, обчисливши її розмір із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 в розмірі 3028 грн. із врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судовий збір у розмірі 605,6 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА