про повернення позовної заяви
31 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6262/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий облік і військову службу»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт про звільнення з військової служби від 14.07.2023 та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий облік і військову службу».
Ухвалою судді 27 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху, з огляду на необхідність надання до суду уточненої позовної заяви, виклавши в ній позовні вимоги відповідно до ст.5, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, належним чином завірену копію рапорту, який ним було направлено відповідачу, а також подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем подана уточнена позовна заява, в якій позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт про звільнення з військової служби від 14.07.2024 та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу».
Суддя, розглянувши подані позивачем документи вважає за необхідне зазначити, що за приписами за правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, позивач просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт про звільнення з військової служби від 14.07.2024 та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, а до суду звернувся лише 17.09.2024 (штамп пошти), при цьому в позовній заяві вказує, що рапорт був розглянутий 17.04.2024.
З огляду на викладене, ухвалою судді від 27.09.2024 було запропоновано позивачу подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.
Позивачем даної заяви та відповідно доказів не подано, тобто не виконано ухвалу судді від 27.09.2024.
Також, позивачем так і не усунуті невідповідності викладені ним у позовній заяві та доданих документах, так позивач просить зобов'язати відповідача розглянути його рапорт від 14.07.2024, натомість поданий ним рапорт підписано 3.04.2024, а також в позовній заяві він зазначає, що направив рапорт 03.04.2024.
Крім того, в позовній заяві позивач зазначив, що рапорт був розглянутий 17.04.2024, натомість так і не вказує коли він саме отримав результат вказаного розгляду (рапорт чи іншу відповідь).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову, а тому останній підлягає поверненню позивачу.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу з додатками доданими до позовної заяви.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН