31 жовтня 2024 року справа № 340/6341/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (далі - Управління), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі - Управління 2) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління 2 про визнання протиправним і скасування рішення від 21 серпня 2024 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії за віком.
Також просив суд зобов'язати Управління повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії.
Пояснив, що до страхового стажу не зарахували період праці, відомості про який містить трудова книжка.
Повідомив, що Управління відібрало пояснення у колег по роботі, які підтвердили спільну працю.
Управління 2 заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.98).
Пояснило, що відмовило у перерахунку пенсії за віком, так як не надано довідку про ліквідацію працедавця.
Управління також заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.36-41).
Пояснило, що не розглядало заяву про призначення пенсії, однак погоджується з рішенням Управління 2.
30 вересня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.31-32).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 30 квітня 2024 року позивачу призначили пенсію за віком (а.с.67 (на звороті)).
Страховий стаж склав 39 років 05 місяців 13 днів.
До страхового стажу включили період праці з 23 січня 1995 року по 19 квітня 1997 року (а.с.68 (на звороті)).
24 травня 2024 року Управління на підставі зауваження іншого державного органу перерахувало пенсію за віком, зменшивши страховий стаж (а.с.66 (на звороті)).
Страховий стаж склав 37 років 05 місяців 16 днів.
Зі страхового стажу виключили період праці з 23 січня 1995 року по 19 квітня 1997 року (а.с.68).
13 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав до Управління заяву про перерахунок пенсії за віком (а.с.77).
Просив зарахувати до страхового стажу спірний період праці.
Разом зі заявою подав довідки архівних установ, що працедавець не передав документи на зберігання, які б могли підтвердити трудові правовідносини (а.с.76).
Того ж дня службова особа Управління засвідчила письмові пояснення свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , котрі працювали разом з позивачем (а.с.82).
Свідки підтвердили, що упродовж 1995-1997 років працювали з ОСОБА_1 в аптеці «Здоров'я».
Повідомили, що позивач обіймав посаду водія.
Заяву про перерахунок пенсії за віком передали на розгляд Управління 2.
21 серпня 2024 року Управління 2 прийняло рішення, яким відмовило у перерахунку пенсії за віком (а.с.24).
Підстава - не надано довідку про ліквідацію працедавця.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про працю на посаді водія підприємства з назвою «Здоров'я» з 23 січня 1995 року по 19 квітня 1997 року (а.с.71).
Позов подано до суду 26 вересня 2024 року (а.с.29).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, постановою Уряду України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Приписами пунктів 17-18 Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Архівні установи повідомили про відсутність документів про стаж роботи (а.с.76).
Тому в Управління 2 виник обов'язок надати оцінку поясненням свідків і лише після цього прийняти рішення.
Управління 2 не дотрималось цих вимог, так як у тексті рішення відсутня оцінка пояснень свідків (жодної згадки про їх наявність).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що рішення відповідача є недобросовісним, а тому його належить скасувати (порушення приписів пункту 5 частини 2 статті 2 КАС України).
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії, врахувавши правовий висновок суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок 2), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Порядком 2 не визначено, що після скасування судом рішення про відмову у перерахунку пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають повторно застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Таке і неможливе, бо суд має визначити у рішенні кого зобов'язувати вчиняти дії.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку 2.
Ним є Управління 2.
Таким чином позов належить задовільнити частково.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.1).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 21 серпня 2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 13 серпня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 13 серпня 2024 року, врахувавши правовий висновок суду.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ