про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів
01 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/6667/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.,
при секретарі судового засідання Павловій О.В.,
за участю:
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та скасування наказі, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 під час мобілізації заброньованого у встановленому законом порядку; 2) визнати протиправним та скасувати наказ (мобілізаційне розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині ОСОБА_1 , яким його було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період; 3) визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої службової/посадової особи Військової частини НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо) про призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою.
Разом з позовом представник позивача подала заяву про забезпечення доказів, в якій просить суд забезпечити докази шляхом витребування їх у відповідачів, зокрема:
1) витребовувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію наказу (мобілізаційне розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині ОСОБА_1 , яким його було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період;
2) витребовувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію, до якого навчального центру та/або військової частини направлено ОСОБА_1 для проходження ним бойової підготовки;
3) витребовувати від Військової частини НОМЕР_1 копію наказу уповноваженої службової/посадової особи Військової частини НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо) про призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини Військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 клопотання представника позивача про забезпечення доказів залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про забезпечення доказів, оформленої відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КАС України.
28 жовтня 2024 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний кабінет" заяву про усунення недоліків заяви про забезпечення доказів, в якій зазначила про неможливість самостійно витребувати зазначені докази, оскільки інформація, яка запитується, протиправно не була надана відповідачами на надісланий адвокатський запит. При цьому уточнила раніше подану заяву про забезпечення доказів шляхом викладення її прохальної частини в наступній редакції:
1) витребовувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію наказу (мобілізаційне розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині ОСОБА_1 , яким його було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період;
2) витребовувати від Військової частини НОМЕР_2 копію наказу уповноваженої службової/посадової особи (командира, його заступника, тощо) про призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою.
Сторони в судове засідання з питань розгляду заяви про забезпечення доказів 01 листопада 2024 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином проінформовані про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення доказів, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує таку, суд дійшов висновку про відсутність передбачених КАС України підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до положень ст. 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Тобто, забезпечення доказів в адміністративному судочинстві є процесуальним засобом запобігання втрати чи пошкодження фактичних даних, які містять відомості, що є важливими для встановлення об'єктивної істини у адміністративній справі, без яких ухвалити обґрунтоване та справедливе судове рішення буде неможливо.
Ст. 116 регламентовано вимоги до заяви про забезпечення доказів. Так, зокрема, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України, у заяві про забезпечення доказів, в тому числі, зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Прийняття судом рішення про забезпечення доказів можливе в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, без вжиття таких заходів.
При цьому обов'язок доказування обґрунтованості необхідності забезпечення доказів нормами ст. 116 КАС України покладено саме на заявника.
Разом з тим, обґрунтовуючи подану до суду заяву, представник позивача посилається виключно на неможливість самостійного отримання таких доказів з огляду на відмову відповідачів надати такі на надіслані адвокатські запити.
Однак таке обґрунтування не є достатньою підставою необхідності застосування такого процесуального інструменту як забезпечення доказів з огляду на правову природу такого.
Єдиною метою вжиття судом заходів забезпечення доказів в адміністративному судочинстві є запобігання їх втрати чи ускладнення збирання таких в майбутньому.
В свою чергу ненадання відповідачами доказів на надісланий адвокатський запит не є підставою для витребування таких шляхом застосування інституту забезпечення доказів, оскільки не свідчить про можливість їх втрати.
Жодних інших обґрунтувань того, що зазначені докази можуть бути втрачені або збирання чи подання таких стане згодом неможливим або утрудненим, що згідно з нормами КАС України є необхідною умовою для забезпечення доказів, позивачем наведено не було.
При цьому суд вкотре звертає увагу представника позивача на те, що нормами КАС України передбачено інший порядок зобов'язання відповідача подати до суду необхідні для розгляду справи докази у разі відсутності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, зокрема, шляхом витребування доказів у порядку ст. 80 КАС України.
Так, зокрема, ч. 1 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Незважаючи на незастосування визначеної ч. 1 ст. 80 КАС України процедури безпосередньо представником позивача, з метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи суд скористався своїм правом на витребування доказів за власною ініціативою та в ухвалі про відкриття провадження у справі від 25.10.2024 витребував від відповідачів належним чином завірені копії розпорядчого документа, на підставі якого позивача було призвано на військову службу, всіх документів, що стосуються такого призову, а також наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини.
Норми ч. 6 ст. 80 КАС України встановлюють обов'язок будь-якої особи, у якої знаходиться доказ, видати його на вимогу суду.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для забезпечення заявлених представником позивача доказів.
Стосовно доцільності витребування доказів від Військової частини НОМЕР_2 суд зазначає, що таке питання буде вирішуватися після прийняття рішення про необхідність заміни відповідача або залучення такого до участі у справі в якості співвідповідача.
У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених представником позивача на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 114-117, 248 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та скасування наказі, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін