01 листопада 2024 року м. Житомир справа №240/5455/22
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігора Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора Міського управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення, винесене Державним кадастровим реєстратором міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуєм Ігорем Васильовичем від 29.11.2021 № РВ-1801858472021 про відмову у виправленні помилок у Державному земельному кадастрі;
- зобов'язати Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігоря Васильовича внести виправлення до Державного земельного кадастру в опис меж земельної ділянки загальною площею 0,0600 га з кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі поданої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що є власником земельної ділянки площею 0,0600 га за кадастровим 1822082500:02:001:1563 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та на якій розташований його приватний житловий будинок з господарською будівлею. Позивач вказує, що в процесі користування цією земельною ділянкою ним було виявлено, що витяг з Державного земельного кадастру на цю ділянку містить технічну помилку в частині у кадастровому плані меж цієї земельної ділянки від точки Г до точки Д. Зокрема, вказує, що в кадастровому плані земельна ділянка, що є суміжною до його земельної ділянки в місці від точки Г до точки Д позначена як «проїзд» (землі загального користування). Натомість у Генеральному плані с. Зарічани Житомирського району Житомирської області (від 2009 року), вказана суміжна земельна ділянка позначена як «городи». Крім того, невідповідність опису меж (від точки Г до точки Д) земельної ділянки за кадастровим 1822082500:02:001:1563, вказаного в кадастровому плані, опису меж, зазначеному в Генеральному плані с. Зарічани Житомирського району Житомирської область, також була підтверджена замовленим позивачем висновком експертного земельно-технологічного дослідження від 10.03.2021 №474/20, проведеного ТОВ «Підприємство «Житомирземпроект». Відтак, з метою усунення вказаної технічної помилки, позивач за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру подав повідомлення (реєстраційний №ЗВ-9202034422021 від 22.11.2021) про виявлення технічної помилки в описі меж земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:02:001:1563. Однак, за наслідками розгляду цього повідомлення державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуй Ігор Васильович прийняв рішення від 29.11.2021 №РВ-1801858472021, яким відмовив йому виправленні вказаної технічної помилки, у зв'язку з тим, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, а тому, через не виявлення відповідних технічних помилок у таких документах, вони не потребують виправлення. Позивач вважає, що державний кадастровий реєстратор не маючи жодних правових підстав для відмови у виправленні помилки в частині опису меж земельної ділянки за кадастровим 1822082500:02:001:1563 від точки Г до точки Д, вказаного в кадастровому плані, наявність якої підтверджується відповідними документами, безпідставно та необґрунтовано прийняв рішення з відмовою, без посилання при цьому на нормативно-правові акти, які регулюють дане питання. З огляду на це, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Романченка Є.Ю. від 24.03.2022 відкрито провадження у справі №240/5455/22 за позовом ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).
Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуй Ігор Васильович подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№20110/22 від 04.05.2022), у якому заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що генеральний план населеного пункту це документ, в якому відображені перспективи розвитку території населеного пункту. Генеральний план визначає межі функціональних зон територій, пріоритетність та черговість забудови місцевості, потреби в землях певного призначення, а також містить інформацію та схеми розташування житлових і нежитлових об'єктів, відображає інфраструктуру населеного пункту. Натомість, категорію земель залежно від видів їх цільового призначення Генеральний план населених пунктів не визначає. В контексті вказаного відповідач зауважує, що визначення земельної ділянки на генеральному плані, як «город», не є тотожним поняттям цільовому призначенню земель сільськогосподарського призначення. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом про використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Враховуючи зазначене, генеральний план с. Зарічани, із визначенням спірної земельної ділянки, як «город», не підтверджує наявного статусу землі сільськогосподарського призначення. В свою чергу, за відомостями Державного земельного кадастру, статус спірної земельної ділянки визначений як землі загального користування - 93, та згідно опису меж суміжних земельних ділянок дана ділянка визначена проїздом. Крім того, у відзиві відповідач вказав, що в межах розгляду адміністративної справи №240/12012/19 Житомирським окружним адміністративним судом досліджувалось питання цільового призначення земельної ділянки площею 0,0100 га (межа від точки Г до Д) в описі меж земельної ділянки загальною площею 0,0600 га з кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, що належить ОСОБА_1 . З огляду на вказане, відповідач просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№22254/22), в якому зазначив про безпідставне посилання відповідача на судове рішення у справі №240/12012/19, оскільки судове рішення за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, а носить лише рекомендаційний, роз'яснювальний та інформативний характер. Крім того, позивач звертає увагу, що предметом судового оскарження в даній справ є рішення державного реєстратора від 29.11.2021 №РВ-1801858472021 про відмову у виправленні технічної помилки в описі меж земельної ділянки, а не визначення статусу земельної ділянки, який і так визначений генеральним планом с. Зарічани та відомостями з Державного земельного кадастру (довідка з ДЗК від 12.06.2019 №31-6-0.15-50147/183-19), як землі запасу (код рядка 93).
Державний кадастровий реєстратор подав до суду заперечення (вх.№23773/22 ), в яких зазначив, 22.11.2021 через особистий електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника на веб-ресурсі електронних послуг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було подано повідомлення про виявлення технічної помилки фізичною особою в частини опису меж земельної ділянки за кадастровим номером 182208200:02:001:1563 разом з доданою до нього технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території АДРЕСА_1 громадянина ОСОБА_1 . Розробником цієї технічної документації є ТОВ "Підприємство "Житомирземпроект". Вказує, що після надходження вказаного повідомлення ним було здійснено перевірку наявності технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру відповідно до документів на підставі яких було здійснено державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки, а саме технічну документацію щодо поділу земельної ділянки площею 0,1725 га на дві земельні ділянки: ділянку №1 прощею 0,1125 га та ділянку №2 площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить громадянину ОСОБА_1 . Розробником цієї земельної документації був ФОП ОСОБА_2 . Однак, в результаті цієї перевірки було встановлено відсутність технічної помилки в частині опису меж земельної ділянки у відомостях Державного земельного кадастру.
Також в своїх запереченнях державний кадастровий реєстратор вказав, що оскільки у розробленій ТОВ "Підприємство "Житомирземпроект" документації із землеустрою відсутні погодження опису меж земельної ділянки від Г до Д із земель загального користування - проїзд на землі запасу, розпорядником якої є орган місцевого самоврядування - Станишівська сільська рада, то було прийнято рішення про відмову у виправлення вказаних в повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Романченка Є.Ю. від 14 вересня 2022 року провадження в адміністративній справі №240/5455/22 було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Не погодившись з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі №240/5455/22 ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, а справу №240/5455/22 направлено на продовження розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/5422/22 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 прийнято адміністративну справу №240/5422/22 до провадження.
Державний кадастровий реєстратор ОСОБА_3 подав до суду письмові доводи щодо заявлених позовних вимог, в яких повідомив, що подана разом з повідомленням про наявність технічної помилки технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ТОВ "Підприємство "Житомирпроект", містила матеріали кадастрової зйомки. Відповідно до вимог статті 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Однак, в розробленій ТОВ "Підприємство "Житомирпроект" документації із землеустрою було відсутнє погодження меж земельної ділянки від точки Г до точки Д (із земель загального користування проїзд на землі запасу) та від точки Д до точки А (із земель гр. ОСОБА_4 на землі запасу), розпорядником яких є орган місцевого самоврядування - Станишівська сільська рада, а тому ним й було прийнято рішення про відмову у виправленні вказаних в повідомленні помилок.
Крім того, державний кадастровий реєстратор звернув увагу на те, що відповідно до наявної в Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель, технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 , державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЖТ № 002363 від 12.09.2002 та державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЖТ №085343 від 23.02.2005 року за кадастровим номером 1822082500:02:001:0097, на підставі якого було здійснено поділ земельної ділянки та утворено нові земельні ділянки за кадастровими номерами 1822082500:02:001:1563, 1822082500:02:001:1564, опис меж земельної ділянки визначено, як землі загального користування (проїзд) та землі гр. ОСОБА_4 .
В свою чергу, ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій, на противагу доводам відповідача про відсутність в поданій ним технічній документації погодження меж земельної, зазначив, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №545/1149/17 стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною, а стаття 198 Земельного кодексу України вказує лише на те, що погодження меж земельної ділянки є лише складовою кадастрових зйомок. Відтак, у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання акту погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Також в ці заяві ОСОБА_1 вказав свої заперечення на посилання відповідача на державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЖТ № 002363 від 12.09.2002 та державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЖТ №085343 від 23.02.2005 та з даного приводу зауважив що вказана технічна документація також містила помилку, яку він, як власник земельної ділянки, виявив в описі меж в кадастровому плані земельної ділянки від точки Г до Д та відповідно бажає усунути в законному порядку.
Державний кадастровий реєстратор подав до суду заперечення на вищезазначену заяву позивача, в яких вказав, що предмет спору у справі №545/1149/17, не є релевантним до обставин у даній справі, а тому посилання позивача на правову позицію, викладену у справі №545/1149/17 є безпідставним.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0600 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим 1822082500:02:001:1563 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.09.2016 (номер запису 16633099).
Згідно наявного у матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру (від 15.02.2019 №НВ-1802296122016) (а.с.12-16) реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі із присвоєнням їй кадастрового номера 1822082500:02:001:1563 була здійснена 15.02.2016 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.11.2015, виготовленої ФОП ОСОБА_2 (а.с.76-113).
Згідно кадастрового плану земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, який є додатком до витягу з Державного земельного кадастру від 15.02.2019 №НВ-1802296122016, в описі меж цієї ділянки від точок Г до Д зазначено: "землі заг.кор.проїзд" (а.с.13).
Вказане свідчить, що згідно інформації в Державному земельному кадастрі, суміжна земельна ділянка, яка межує із належною ОСОБА_1 земельною ділянкою за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, є землею загального користування, а саме проїздом.
Матеріалами справи підтверджується, що представником позивача - адвокатом Ковальовою Яною Вікторівною подавались до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області адвокатські запити від 16.04.2021 та від 17.05.2021 щодо надання інформації про те, як в містобудівній документації села Зарічани Житомирського району Житомирської області обліковується земельна ділянка площею 0,01 га, яка розташована по АДРЕСА_2 з однієї сторони та садибою №77 з іншої сторони до тупикової частини задньої межу садиби АДРЕСА_3 , тобто суміжна земельна ділянка, яка межує із належною ОСОБА_1 земельною ділянкою за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563 в точках від Г до Д (а.с.18-19).
У відповідь на вказані адвокатські запити Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області надіслала листи від 30.04.2021 №12-02/1540 та від 20.05.2021 №12-02/1752 в яких вказала, що відповідно до генерального плану с. Зарічани від 2009 року тупикова частина земельної ділянки і земельна ділянка площею 0,006 га за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_1 , відображена як городи (а.с.20-21).
У зв'язку з виявленням вказаної невідповідності щодо опису меж земельної ділянки за кадастровим 1822082500:02:001:1563 від точки Г до точки Д в частині зазначення суміжної земельної ділянки, як проїзд, вказаного в кадастровому плані на цю ділянку, із інформацією, вказаною в Генеральному плані с. Зарічани Житомирського району Житомирської область, в якому ця суміжна земельна ділянка, зазначена як город, ОСОБА_1 замовив у ТОВ "Підприємство "Житомирземпроект" земельно-технічну експертизу.
Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_5 №474/20 від 10.03.2021, складеного за результатами проведення земельно-технологічного дослідження: "Опис меж в кадастровому плані земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822082500:02:001:1563 від точки Г до Д, що перебуває у власності ОСОБА_1 не відповідає опису меж, зазначеному в фрагменті Генерального плану с. Зарічани Житомирського району, Житомирської області, де знаходиться дана земельна ділянка, зокрема в кадастровому плані суміжна земельна ділянка від точки Г до точки Д позначена, як проїзд (землі загального користування), а в Генеральному плані с. Зарічани вказана земельна ділянка позначена як "город" (а.с.22-30).
В подальшому, на підставі договору від 27.05.2021, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ "Підприємство "Житомирземпроект", сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_5 виготовила нову технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563 в натурі (на місцевості) (2021 рік) (а.с.31-39). В кадастровому плані земельної ділянки, яка є складовою частиною вказаної нової технічної документації, опис суміжних землевласників та землекористувачів від точок Г до Д містить позначення: "землі запасу"(а.с.39).
22.11.2021 за допомогою особистого електронного кабінету сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_5 на веб-ресурсі електронних послуг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було подано повідомлення (реєстраційний номер ЗВ-9202034422021) про виявлення технічної помилки фізичною особою в частині опису меж земельної ділянки за кадастровим номером 182208200:02:001:1563. До вказаного повідомлення було додано вищезазначену нову технічну документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.
За результатами розгляду вказаного повідомлення від 22.11.2021 №ЗВ-9202034422021 державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуєм І.В. було прийнято рішення від 29.11.2021 №РВ-1801858472021 про відмову у виправленні помилок (а.с.40).
Дослідивши під час розгляду справи вказане рішення, суд встановив, що підставою для його прийняття стало встановлення державним кадастровим реєстратором факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, а відтак вони не потребують виправлення у зв'язку із невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах.
Вважаючи таку відмову у виправленні помилки протиправною, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовані Закон України від 07.07.2011 №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон №3613-VI).
Згідно визначення, наведеного в частині 1 статті 1 Закону №3613-VI, державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю (статті 2 Закону №3613-VI).
Відповідно до статті 5 Закону №3613-VI ведення Державного земельного кадастру здійснюється, в тому числі, шляхом внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру та шляхом внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.
Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.
Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 10 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051) відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.
Відомості Державного земельного кадастру поділяються на відомості про: 1) геодезичну та картографічну основу Державного земельного кадастру; 2) кадастрове зонування земель у межах території України; 3) об'єкти Державного земельного кадастру (пункт 11 Порядку №1051).
Правовими нормами статті 10 Закону №3613-VI визначено, що об'єктами Державного земельного кадастру є, серед іншого, є землі в межах територій територіальних громад та земельні ділянки.
Частиною 1 статті 15 Закону №3613-VI передбачено, що про такий об'єкт, як земельні ділянки, до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, такі відомості: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об'єктів будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Пунктом 24 Порядку №1051 також визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки: 1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку; 2) місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); 3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності; 10) цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель); 15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру, є кадастровою картою (планом) (ч. 1 Закону №3613-VI).
Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі (ч. 2 ст. 34 Закону №3613-VI).
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №3613-VI на кадастровому плані земельної ділянки відображаються, зокрема: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності).
Таким чином опис меж земельної ділянки є відомостями, які зазначаються про кожну земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
Вимоги статті 11 Закону №3613-VI передбачають, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №3613-VI виправлення помилок у Державному земельному кадастрі здійснює Державний кадастровий реєстратор.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3613-VI у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Водночас, виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах (ч. 3 ст. 37 Закону №3613-VI).
Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації (ч. 4 ст. 37 Закону №3613-VI).
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду (ч. 5 ст. 37 Закону №3613-VI).
Однак, порядок виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, врегульований також правовими нормами Порядку №1051
Відповідно до пункту 138 Порядку №1051 помилками у Державному земельному кадастрі є:
1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;
2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);
3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об'єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);
4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;
5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;
6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;
7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.
Таким чином, правові норми пункт 138 Порядку №1051 диференціюють помилки у відомостях Державного земельного кадастру на певні види, залежно від підстави (причини) виникнення такої помилки.
В свою чергу, вид допущеної у Державному земельному кадастрі помилки впливає на порядок виправлення такої помилки, який для кожному виду помилки є різним та регулюється різними правовими нормами Порядку №1051.
Під час судового розгляду справи встановлено, що 22.11.2021 за допомогою особистого електронного кабінету сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_5 на веб-ресурсі електронних послуг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було подано повідомлення (реєстраційний номер ЗВ-9202034422021) про виявлення технічної помилки фізичною особою в частині опису меж земельної ділянки за кадастровим номером 182208200:02:001:1563, належної ОСОБА_1 .
Таким чином, у спірних правовідносинах позивач звертався до відповідача із повідомленням про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою.
Відповідно до пункту 139 Порядку №1051 у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.
У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.
Повідомлення разом із доданими до нього документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.
Згідно з пунктом 142 Порядку №1051 розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, передбачених пунктами 143-150 цього Порядку, здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.
Так, згідно з пунктом 143 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.
Відповідно до пункту 144 Порядку №1051 якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:
1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30;
2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);
3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);
3-1) надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 в електронній формі;
4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.
Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів) (п. 146 Порядку №1051).
Натомість, якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, та не потребують виправлення у зв'язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові (у випадку, передбаченому пунктом 139-1 цього Порядку, - державному реєстраторові прав на нерухоме майно у порядку, передбаченому пунктом 144 цього Порядку) про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33 (п. 149 Порядку №1051).
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами розгляду повідомлення від 22.11.2021 №ЗВ-9202034422021 державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуй І.В. прийняв рішення від 29.11.2021 №РВ-1801858472021 про відмову у виправленні помилки у зв'язку з тим, що відомості Державного земельного кадастру, про якій вказував в поданому повідомленні позивач, відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей (а.с.40).
Відтак, спірним у даній справі є питання наявності/відсутності у Державному земельному кадастрі помилки в частині інформації щодо опису меж земельної ділянки за кадастровим 1822082500:02:001:1563 від точки Г до точки Д, яка, на переконання позивача полягає у невірному зазначенні суміжної земельної ділянки, як проїзд, а не як город.
Суд зазначає, що зі змісту правової норми пункту 144 Порядку №1051 вбачається, що підставою для висновку про наявність технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру є встановлення факту невідповідності відомостей, вказаних у Державному земельному кадастрі, з інформацією, що була вказана в документах, які були підставою для внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру.
Відтак, лише у випадку коли відомості, вказані про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, не відповідають відомостям про цю земельну ділянку, вказаним в документах, які були підставою для внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру, можна стверджувати про наявність технічної помилки, яка має бути виправлена.
Так, наявність помилки в описі меж земельної ділянки за кадастровим 1822082500:02:001:1563 від точки Г до точки Д щодо зазначення інформації про суміжну земельну ділянку, як проїзд, позивач обґрунтовує тим, що в Генеральному плані с.Зарічани Житомирського району Житомирської область, ця суміжна земельна ділянка, зазначена як город.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 21 Закону №3613-VI відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.
Під час розгляду справи судом безспірно встановлено, що реєстрація належної позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563 в Державному земельному кадастрі була здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.11.2015, виготовленої ФОП ОСОБА_2 (а.с.76-113).
Таким чином, відомості про межі земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, в тому числі й про опис меж цієї земельної ділянки в точках від Г до точки Д та зазначення інформації про суміжну в цих точках земельну ділянку, як землі загального користування, проїзд, вносились в Державний земельний кадастр на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.11.2015, виготовленої ФОП ОСОБА_2 , а не на підставі Генерального плану с.Зарічани Житомирського району Житомирської область.
Відтак, в контексті правових норм пункту 144 Порядку №1051, при розгляді повідомлення позивача про виявлення технічної помилки, державний кадастровий реєстратор відповідно до п. 143 цього Порядку, мав перевірити саме відповідність відомостей про опис меж земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, в частині зазначення суміжної до неї земельної ділянки в точках від Г до Д, з такою інформацію, що була вказана в документах, які були підставою для внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру, тобто з відомостями, зазначеними в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563 в натурі (на місцевості) від 25.11.2015, виготовленої ФОП ОСОБА_2 .
Дослідивши під час розгляду справи копію вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563 в натурі (на місцевості) від 25.11.2015, виготовленої ФОП ОСОБА_2 , суд встановив, що в кадастровому плані опис меж цієї земельної ділянки від точки Г до Д в частині зазначення суміжної земельної ділянки містить інформацію: "землі загального користування проїзд".
З наведеного вбачається, що відомості Державного земельного кадастру в частині опису меж земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, а саме щодо зазначення суміжної до цієї земельної ділянки в точках від Г до Д земельної ділянки, як проїзд, відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, а саме інформації з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563 в натурі (на місцевості) від 25.11.2015, виготовленої ФОП ОСОБА_2 , що в контексті правових норм пункту 141, 143 та 144 Порядку №1051 свідчить про відсутність технічної помилки у відомостях в Державному земельного кадастру.
Крім того, суд зазначає, що на розгляді в Житомирському окружному адміністративному суді перебувала справа №240/12012/19 за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради про скасування рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 30 травня 2019 року №873 в частині залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 від 8 квітня 2019 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в селі Зарічани Житомирського району Житомирської області (між земельними ділянками по вул.Б.Тена, 77, Б.Тена, 79А та АДРЕСА_3 площею 0,0100 га). Згідно обставин вказаної справи, ОСОБА_1 звертався до Станишівської сільської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність для ведення садівництва земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованої між земельними ділянками по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 . Однак, рішенням Станишівської сільської ради від 30 травня 2019 року №873 йому було відмовлено, через те, що згідно відомостей будівельного паспорта №01-15/20 від 15 березня 2017 року, виданого відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Житомирської РДА, де відображений проїзд на земельну ділянку, позначену на викопіюванні і витягу з ДЗК суміжних від Г до Д земель загального користування). Саме вказана земельна ділянка є ділянкою, суміжною до належної позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, щодо якої, як стверджує позивач, було допущено помилку щодо визначення її як "землі загального користування проїзд" при описі в кадастровому плані меж його земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи №240/12012/19 Житомирським окружним адміністративним судом встановлювались обставини правового статусу суміжної земельної ділянки, щодо якої, як стверджує позивач, було допущено помилку щодо визначення її як "землі загального користування проїзд" при описі в кадастровому плані меж його земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, з якою вона межує в точках від Г до точки Д.
Так, в у прийнятому за результатами розгляду цієї справи №240/12012/19 рішенні від 21.02.2021, суд зазначив наступне:
"Щодо посилання позивача на Генеральний план забудови с. Зарічани та на те , що визначення цільового призначення спірної земельної ділянки саме Генеральним планом с. Зарічани, де вказано "рілля", суд зазначає наступне.
На момент отримання у дар земельної ділянки позивачем у 2002 році, цільове призначення земельної ділянки було визначено, як землі житлової забудови, що суперечить відомостям із генерального плану с.Зарічани, затвердженому у 2009 році.
Генеральний план забудови с.Зарічани було затверджено у 2009 році. Згідно з викопіюванням із генерального плану, земельна ділянка, що перебуває у власності позивача, значиться як рілля (город), що не відповідає дійсності та з чого можна зробити висновок, що Генеральний план забудови с.Зарічани 2009 року містить неточні дані...
Поряд із тим, відповідно до визначених меж у державному акті на право власності на земельну ділянку, виданого від 12 вересня 2002 року серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , спірна земельна ділянка була визначена, як землі загального користування - проїзд (опис меж від "Б" до "В").
Таким чином, на момент виникнення у позивача права власності на належну йому земельну ділянку, спірна земельна ділянка 0,01 га була визначена проїздом, що робить неможливим твердження позивача про її незаконне вилучення у попереднього власника та незаконності її віднесення до статусу - проїзду.
Аналогічні відомості наявні у ситуаційній схемі розташування земельної ділянки та схемі забудови земельної ділянки позивача будівельного паспорту на реконструкцію літньої кухні в житловий будинок та будівництво господарської будівлі від 15 березня 2019 року.
Також у Державному акті третьої особи ОСОБА_7 зазначено в описі меж земельної ділянки від "А" до "Б" - землі ОСОБА_6 ; від "Б" до "В" - проїзд.
Підтвердження визначеному статусу спірної земельної ділянки, як проїзд, наявне і у поданій позивачем довідці Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12 червня 2019 року.
Так, довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 1 січня 2016 року за №31-6-0.15-5014/183-19 від 12 червня 2019 року визначено цільове призначення спірної земельної ділянки 93 - землі запасу та інші....
Визначення статусу спірної земельної ділянки як земель загального користування, а саме - проїзду підтверджується, зокрема: Державним актом від 12 вересня 2002 року, серія ІІ-ЖТ №002363, Державним актом серії ІІІ-ЖТ №015060, довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 1 січня 2016 року за №31-6-0.15-5014/183-19 від 12 червня 2019 року, ситуаційною схемою місця розташування земельної ділянки та схемою забудови земельної ділянки позивача.
Підтверджується це також і актом Станишівської сільської ради про обстеження земельної ділянки загального користування (проїзд) в с.Зарічани від 13 листопада 2019 року.
Отже, у процесі розгляду справи відомості про те, що запитувана позивачем земельна ділянка є проїздом підтвердились".
Вказане свідчить, що в під час розгляду адміністративної справи №240/12012/19 суд встановив, що суміжна земельна ділянки, щодо якої, як стверджує позивач, було допущено помилку при описі меж в кадастровому плані його земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, є саме проїздом.
Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що за результатами розгляду повідомлення позивача про виявлення технічної помилки від 22.11.2021 (№ЗВ-9202034422021) державний кадастровий реєстратор дійшов обґрунтованого висновку про те, що відомості Державного земельного кадастру в частині опису писі меж в земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563 від точки Г до Д відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, а тому технічна помилка у відомостях Державного земельного кадастру - відсутня. Відтак, прийняте державним кадастровим реєстратором рішення від 29.11.2021 №РВ-1801858472021 про відмову у виправленні помилки у зв'язку із невиявленням відповідної технічної помилки є правомірним.
Суд також зазначає, що державні актах на право приватної власності на землю серія ІІ-ЖТ № 002363 від 12.09.2002 та на право власності на земельну ділянку серія ЖТ №085343 від 23.02.2005, згідно якими статус суміжної земельної ділянки, щодо якої, як стверджує позивач, було допущено помилку при описі меж його земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, визначений як "землі загального користування проїзд", по відношенню до Генерального плану с. Зарічани, затвердженого в 2009 році, є первинними, адже були складені раніше. Вказане свідчить по можливу наявність помилки саме у Генеральному плані с. Зарічани.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що спірне рішення державного кадастрового реєстратора від 29.11.2021 №РВ-1801858472021 про відмову у виправленні помилки в Державному земельному кадастру прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому воно є правомірним.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігоря Васильовича (вул. М.Бердичівська, 17в, м. Житомир, 10014) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович