Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 листопада 2024 року Справа №200/7644/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх ЄДРПОУ 14099344)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 з 01.07.2022 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування та виплату щомісячних грошових сум в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку та виплатити заборгованість ОСОБА_1 з 01.07.2022 року.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Частинами 7-9 статті 44 КАС України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктом 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Відповідно до пункту 29 Положення, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Частиною 6 статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Аналогічна норма міститься у пункті 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до положень частини 6 статті 18 КАС України та пункту 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, повинно мати зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в порушення частини 2 статті 161 КАС України не надав суду доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази надсилання копії позову та копій доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Таким доказом є Квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, сформована засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати згідно з частиною 2 статті 132 КАС України встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 3028 гривень.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру (визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії), при чому друга позовна вимога є похідною від першої. Отже, за подання даного позову судовий збір складає 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).
Разом із цим, частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позивачем позовна заява подана в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8).
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору. Водночас, в позовній заяві позивач просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на те, що він є непрацездатною особою, особою з інвалідністю 3 групи при втраті 50% працездатності, досяг пенсійного віку (58 років), предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, страхові виплати не отримує.
Розглядаючи дане клопотання суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі статтею 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати такого у випадку пред'явлення позовних вимог, спрямованих на захист соціальних прав, відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI суд має додатково констатувати (на підставі наданих доказів) скрутний майновий стан позивача.
Суд зазначає, що на підтвердження незадовільного майнового стану (тобто, стану, коли особа не має можливості сплатити судовий збір за подання адміністративного позову) позивачем не надано жодних доказів.
Отже, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження скрутного майнового стану (наприклад, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених позивачу доходів за останній рік, тощо), або документ про сплату судового збору на загальну суму 968 грн. 96 коп.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання доказів надсилання копії позову та копій доданих до нього документів відповідачу (квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС); доказів на підтвердження скрутного майнового стану або доказів сплати судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп.
3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
7. Ухвала постановлена та підписана 01 листопада 2024 року.
Суддя С.В. Смагар