Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2024 року Справа№200/6484/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнати протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді на заяву з додатками від 28.08.2024 про надання відстрочки та неприйняття рішення за результатом розгляду письмових заяв від 14.08.2024 та 28.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
зобов'язати повторно розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, письмові заяви від 14.08.2024 та 28.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами їх розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних судом мотивів у судовому рішенні.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", проте, відповідачем протиправно не розглянуті такі заяви, єдина отримана позивачем відповідь містить неправомірні підстави не розгляду заяв позивача, йому вказано про необхідності особистої явки із усіма підтверджуючими документами для можливості вирішення даного питання.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечив, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві.
Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є юридичною особою, не має рахунків у банках та банківських установах та не отримує бюджетних асигнувань, є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та безпосередньо йому підпорядковується.
Відповідач повідомив, що на подані позивачем заяви та документи йому надано відповіді, де вказувалось, що для вирішення питання про надання відстрочки йому необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто з належними документам, що позивачем здійснено не було. Позивач помилково ототожнює поняття «особистої подачі» та «письмового звернення» та помилкове посилання на «особисте поштове відправлення». Проходження публічної служби, а так само призов на службу чи відстрочка не може відбуватись дистанційно.
Також відповідач зауважив, що у даному випадку строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення регламентовано спеціальним актом законодавства - Кодексом України про адміністративні правопорушення, і такий строк становить десяти днів та обчислюється з дня винесення постанови, в той час як позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 15.09.2024. 16.09.2024 позивачем подано до суду позовну заяву.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2024 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, заяву про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні 23.09.2024, участь позивача у якому забезпечено в режимі відеоконференції. Ухвалою від 23.09.2024 відмовлено у забезпеченні позову.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований у м. Костянтинівці, є чоловіком ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб від 27.08.2011 № НОМЕР_1 ), якій відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 22.08.2012 встановлено 2 групу інвалідності пожиттєво (інвалід з дитинства).
08.09.2023 позивачу видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 . Позивач надав суду скрін з «Резерв+» про уточнення своїх даних як військовозобов'язаного від 14.07.2024, відповідно витягу позивач має відстрочку до 29.08.2028.
14.08.2024 та 29.08.2024 позивач направив поштою до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяви про відстрочку на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (дружина з числа інвалідів 1 чи 2 групи), із відповідним пакетом документів (в тому числі копії паспортів та ІПН його і дружини, її довідки МСЕК та посвідчення інваліда з дитинства, свідоцтва про шлюб, тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, витяг з «Резерв+»), про що суду надав супровідні листи, описи вкладення із поштовим штемпелем, поштові чеки, рекомендовані повідомлення про вручення відправлення.
Листом від 21.08.2024 № 4610 ІНФОРМАЦІЯ_6 на заяву позивача від 14.08.2024 щодо відстрочки від призиву повідомлено, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, право на відстрочку надається за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Для подальшого вирішення питання позивачу необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У відповіді відповідача на заяву позивача від 29.08.2024 щодо відстрочки відповідач повідомив аналогічне, викладеному у листі від 04.09.2024 № 4882, а також зазначив, що особиста подача документів передбачає проведення ідентифікації особи-заявника. Право на відстрочку надається військовозобов'язаним, зокрема, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи. До пакету документів потрібно додати такі документи: свідоцтво про шлюб; один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка). Оформлені відповідно до передбачених вимог документи відповідачем направляються на комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу. Заява пишеться на голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для подальшого вирішення питання позивачу запропоновано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 або евакуюватися до більш безпечних регіонів України та звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем фактичного перебування.
Доказів направлення позивачу листа від 04.09.2024 № 4882 відповідачем суду не надано.
Відповідач під час розгляду справи не заперечував отримання ним документів, в тому числі, що підтверджують інвалідність дружини позивача та свідоцтва про шлюб. Так, відповідачем надано суду копії цих документів, відтак, вони наявні у відповідача.
Також відповідачем надано суду адресовані голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 заяви позивача про надання йому відстрочки від 14.07.2024 та від 29.08.2024.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і триває на теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію. Пунктом 8 цього Указу вказано місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
При цьому, згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 116.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, положеннями Закону № 2232-XII, Порядку № 1487 встановлено, що військовозобов'язані особисто повідомляють органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надають зазначеним органам документи, зокрема, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки - особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.
Водночас, поняття «особисто повідомити», «особисто подати» не тотожні поняттям «особисто прибути», «особисто з'явитись», чого фактично вимагає відповідач від позивача для вирішення питання про надання йому відстрочки.
Порядком № 560 та Порядком № 1487 прямо передбачено випадки, коли особа має прибути, з'явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів тощо, водночас, оформлення відстрочки не належить до таких випадків, відтак, в позивача відсутній обов'язок з'являтись до ІНФОРМАЦІЯ_7 для вирішення питання надання йому відстрочки, що водночас не може унеможливлювати отримання ним відстрочки, оскільки відповідач не в праві вимагати на власний розсуд від позивача додаткових, не передбачених законодавством умов для її отримання.
Зокрема, розділ Порядку № 560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (пункти 56-67) також не передбачає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки, а також проведення ідентифікації особи заявника, отже пропозиція відповідача позивачу прибути для оформлення відстрочки та твердження відповідача щодо необхідності проведення ідентифікації позивача виходять за межі повноважень відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене, позивач, надіславши поштовим зв'язком від власного імені заяви про надання відстрочки та додані до них документи для вирішення питання про її надання дотримався процедури особистого їх подання (направлення). В суду відсутні підстави для сумніву у тому, що заяви складені позивачем особисто, крім цього, вказане підтверджено позивачем у позовній заяві та у судовому засіданні з розгляду його заяви про забезпечення позову 23.09.2024. Волевиявлення позивача є зрозумілим.
До того ж, як передбачено п. 59 Порядку № 560, відстрочка може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за потреби, відповідно до передбачено п. 60 Порядку № 560, комісія готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Тобто, відповідач наділений повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.
У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 7 цього Закону до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, прізвище, власне ім'я, по батькові, дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та інші.
Відповідачем не доведено в ході розгляду справи факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки, в тому числі, з використанням також Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших баз та джерел, або неможливості співставлення наявних у відповідача даних про позивача, як про особу, яка перебуває у відповідача на військовому обліку, із надісланими позивачем відповідачу документами, що підтверджують на думку позивача право на надання йому відстрочки.
Матеріалами справи підтверджено перебування позивача на військову обліку у відповідача, надходження відповідачу особисто поданих (надісланих) заяв позивача про надання йому відстрочки та доданих до них документів, в тому числі, про встановлення інвалідності 2 групи дружині позивача (що є підставою для надання особі відстрочки відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII), свідоцтва про шлюб із нею.
Тобто, у відповідача наявні дані, на підставі яких може бути вирішено питання про надання позивачу відстрочки та заяви про її надання, а у випадку недостатності певних відомостей, відповідач має можливість отримати необхідну інформацію з державних реєстрів, баз даних, направити відповідні запити тощо для отримання інформації, що могла підтвердити право заявника на відстрочку, водночас, відповідачем вказане здійснено не було за відсутності на те поважних причин. Відповідачем не доведено у чому полягає необхідність явки позивача, проведення його проведення його ідентифікації, якими нормативно-правовими актами це передбачено.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідач під час розгляду заяв позивача на відстрочку від 14.08.2024, від 29.08.2024 діяв не на підставі, не у межах повноважень і не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень, які з цієї метою йому надані; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом; непропорційно, без з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з порушенням передбаченого законодавством строку.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Відповідно до змісту пункту 11 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідачем протиправно не вирішено питання надання позивачу відстрочки, про що свідчать листи відповідача від 21.08.2024 № 4610, від 04.09.2024 № 4882 у відповідь на заяви позивача про її надання та в порушення пункту 60 Порядку № 560 відповідачем не прийнято рішення з цього приводу по суті, а лише вказано про необхідність позивачу з'явитись до установи відповідача.
Щодо тверджень відповідача про 10-денний строк позовної давності у даній справі, то вони є помилковими, оскільки до даних правовідносин не застосовується Кодекс України про адміністративні правопорушення, на який послався відповідача, а застосовується КАС України, зокрема ст. 122, відповідно до якої строк позовної давності у цьому випадку становить 6 місяців, позивач його дотримався.
Стосовно посилань відповідача на те, що він є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 та не є юридичною особою, суд зазначає, що відповідно до ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність), особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки належить, у тому числі, органам державної влади, іншим державним органам.
Відповідно до п. 1. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно зі змістом пунктом 58 Порядку № 560 особи подають заяви про надання відстрочки саме до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (на ім'я голови комісії, що діє при такому ІНФОРМАЦІЯ_7 , та якою вирішується питання надання особі відстрочки), а не до обласного ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відтак, належним відповідачем у даній справі є саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є органом, вповноваженим на прийняття рішення стосовно спірного питання, яке впливає на права позивача.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді на заяву з додатками від 28.08.2024 про надання відстрочки та неприйняття рішення за результатом розгляду письмових заяв від 14.08.2024 та 28.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язати повторно розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, вказані заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами їх розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних судом мотивів у судовому рішенні.
При цьому, судом встановлено, що друга заява позивача про відстрочку датована 29.08.2024, а не 28.08.2024. Наданий суду лист позивача від 28.08.2024 за своїм змістом є супровідним листом до заяви про відстрочку, проте, безпосередньо заява від 28.08.2024 у справі відсутня. Про заяву позивача саме від 29.08.2024 йдеться також у листі відповідача від 04.09.2024 № 4882.
З огляду на таке, належним способом захисту прав позивача, з урахуванням наданого ч. 2 ст. 9 КАС України суду права вийти за межі позовних вимог, суд вважає визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду письмових заяв від 14.08.2024 та 29.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання відповідача повторно розглянути вказані заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами їх розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених судом в цьому судовому рішенні.
Враховуючи наведене, заявлений позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Сума сплаченого позивачем судового збору у сумі 1211,20 грн, враховуючи виникнення спору внаслідок неправильних дій відповідача, підлягає стягненню з бюджетних асигнувань останнього.
Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнати протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за результатом розгляду письмових заяв ОСОБА_1 від 14.08.2024 та від 29.08.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути письмові заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024 та від 29.08.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами їх розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач) - АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя А.С. Михайлик