01 листопада 2024 року Справа 160/27933/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
21.10.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві, в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною - Головного управління Національної поліції у м. Києві, а саме: визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною - винесення відмови оформленої листом № 2046142024 від 14.10.2024 (482490) в зарахування до стажу служби в поліції службу в податковій міліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головного управління Національної поліції в м. Києві зарахувати до стажу служби в поліції службу в податковій міліції ОСОБА_1 , періоду з 17.09.2002 по 24.09.2021, з встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
23.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
28.10.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог та відповідно до якої позивач просить:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною - Головного управління Національної поліції у м. Києві, а саме: визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною - винесення відмови оформленої листом № 2046142024 від 14.10.2024 (482490) в зарахування до стажу служби в поліції службу в податковій міліції ОСОБА_1
- зобов'язати Головного управління Національної поліції в м. Києві зарахувати до стажу служби в поліції службу в податковій міліції ОСОБА_1 , періоду з 17.09.2002 по 24.09.2021, з встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки;
- зобов'язати Головного управління Національної поліції в м. Києві перерахувати та виплатити різницю стажу служби в поліції службу в податковій міліції ОСОБА_1 , періоду з 17.09.2002 по 24.09.2021, з врахування відповідних надбавок, стажу, звання, відпусток та інших виплат.
Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву про уточнення позову, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, суд зазначає, що позивач в поданій заяві про зміну предмету позову змінює підставу позову, нормативно-правове обґрунтування, а також предмет позову, зокрема, фактично формує/визначає нові позовні вимоги.
З цього приводу суд зазначає, що процесуальний закон, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог чітко визначив зміст такої процесуальної поведінки сторони, зокрема, відповідна зміна може стосуватися лише:
- предмета або підстави позову;
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Аналіз першої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у частині 1 статті 47 КАС України, свідчить, що законодавець у зазначеній нормі не передбачив права позивача на зміну одночасно як предмета так і підстави позову з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нових вимог із іншим, додатковим предметом та самостійною підставою. Подання заяви із новим предметом і відповідно підставою позову, по своїй суті, не може бути заявою про зміну того предмету і підстави позову, провадження за яким вже перебуває на розгляді у суді.
Так, підстава адміністративного позову обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими (в межах одного предмета); доповнення фактичних чи правових підстав новими (в межах одного предмета); вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав (в межах одного предмета).
Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); доповнення позовних вимог новими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); вилучення із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (в основі яких знаходяться первинні підстави позову).
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті другої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у ч. 1 ста. 47 КАС України, слід зауважити, що "розмір" позовних вимог це характеристика таких вимог, зміст яких як правило має цифровий вираз/еквівалент, зокрема, стягнення грошових коштів у відповідній сумі/грошовому розмірі тощо. В даному випадку мова не йде про збільшення "кількості" вимог, а процесуальний закон чітко визначає - "розмір".
Окрім вказаного, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції. Відтак, в разі надходження до суду адміністративного позову в уточненій редакції, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати такий позов як подання: - іншого (ще одного) позову; - зміну предмета або підстав позову; - об'єднання позовних вимог (різних предметів, в межах незмінних підстав позову), - збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Так, подаючи адміністративний позов в уточненій редакції в адміністративної справи, позивач заявляє нові позовні вимоги.
Суд зауважує, що заявляючи в уточненому адміністративному позові вищевказані вимоги, позивач фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави (сформувавши новий/додатковий самостійний предмет і підстави).
Враховуючи вищевикладене, подані позивачем адміністративні позови в уточненій редакції фактично є заявами про одночасну зміну підстав та предмету позову у справі, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та самостійні підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
У даному випадку право позивача на доступ до суду в межах заявлених нових позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та одночасно підстав первинного позову, збільшення розміру позовних вимог, тим більше подання уточненого адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для прийняття адміністративного позову в уточненій редакції та про необхідність повернення заяви про уточнення позовних вимог без прийняття до розгляду.
Керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Повернути ОСОБА_1 заяву про уточнення позовних вимог без прийняття до розгляду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв