Справа № 522/16053/24
Провадження № 3/522/7858/24
28 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі: секретаря судового засідання - Шибіна Є.С., прокурора - Богатир В.К. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Так,згідно протоколу № 1432/2024 від 19.09.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді медичної сестри КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради, будучи включеною відповідно наказу Департаменту охорони здоров'я ОМР №523 від 22.12.2023 року та наказу КНП «Міська лікарня №5» ОМР № 9 від 18.01.2024 року до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), являючись суб'єктом декларування відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суб'єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 06.09.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я ОМР №523 від 22.12.2023 року та наказу КНП «Міська лікарня №5» ОМР № 9 від 18.01.2024 року до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 було включено медичну сестру КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Відповідно до пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами на яких поширюється дія цього закону є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Таким чином, згідно протолоку, відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 і вона є суб'єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, і зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб'єктів декларування, визначених п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підпунктом «ґ», а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Відповідно до питання 45-1 «Суб'єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени лікарсько-консультативних (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).
Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).
Питанням №11-1 «Які декларації необхідно подати членам ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом № 3384-ІХ вже перебували і продовжують перебувати у складі відповідних комісій (пп. «г» п. 1, пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону), слід подати лише щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2023 рік до 31.03.2024 включно.
На виконання вище зазначених вимог законодавства, на переконання органу, який склав протокол, ОСОБА_1 була зобов'язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024 року.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов'язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 06.09.2024 року о 13 годині 09 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб'єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб'єктами декларування.
У своїх письмових поясненнях до складання протоколу ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2023-й рік, відсутність у неї поважних причин.
Згідно листа за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра АМПЛЕЄВА (вихідний № 47-09/27771/21 від 26.04.2021), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що перебуваючи на посаді медичної сестри КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради, будучи включеною відповідно наказу Департаменту охорони здоров'я ОМР №523 від 22.12.2023 року та наказу КНП «Міська лікарня №5» ОМР № 9 від 18.01.2024 року до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись суб'єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 06.09.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, які виникли у неї, як у члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто місцем вчинення правопорушення є ІНФОРМАЦІЯ_4 який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Датою і часом вчинення інкримінованого правопорушення, пов'язаного з корупцією ОСОБА_1 є фактичний час і дата несвоєчасної подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік, тобто 06.09.2024 року о 13 годині 09 хвилин.
Датою виявлення адміністративного інкримінованого правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 .
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно Положення про «Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України» (далі - УСР в Одеській області ДСР НПУ), затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань НПУ № 17 від 06.11.2019, завданням УСР в Одеській області ДСР НПУ є реалізація повноважень Національної поліції України та департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об'єктів права власності від протиправних посягань. Пунктом 3 Розділу ІІ Положення визначено завдання УСР в Одеській області ДСР НПУ - протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Пунктами 22-24 розділу ІІІ Положення визначено, що УСР в Одеській області ДСР НПУ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП заперечувала, оскільки вона не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, на підтвердження чого просила суд долучити до матеріалів справи довідку з місця роботи та посадову інструкцію з додатками. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що фактично вона працює в КНП «Міська лікарня №5» ОМР молодшою сестрою (санітаркою), тобто прибиральницею, медичної освіти не має. Так дійсно підтвердила, що підписувала на чистому аркуші про те, що вона ознайомлена з наказом про включення її до складу позаштатної медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак про те, що вона має подавати декларацію дізналася коли її запросили в кінці серпня 2024 року до УСР в Одеській області для надання пояснень. Після цього вона й подала таку декларацію 06.09.2024 року. Просила провадження відносно неї закрити та не піддавати адміністративному стягненню.
Прокурор просив визнати виною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та з урахуванням даних про особу правопорушниці призначити їй мінімальне сятгнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлюється відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції» зобов'язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді медичної сестри КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради, будучи включеною відповідно наказу Департаменту охорони здоров'я ОМР №523 від 22.12.2023 року та наказу КНП «Міська лікарня №5» ОМР № 9 від 18.01.2024 року до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись суб'єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 06.09.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП до протоколу №1432/2024 від 19.09.2024 року було долучено наступні докази, а саме: скріншот з єдиного державного реєстру декларацій стосовно ОСОБА_1 ; декларацію ОСОБА_1 ; копія наказу КНП «Міська лікарня №5» Департаменту охорони здоров'я ОМР №9 від 18.01.2024 року «Щодо затвердження складу медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 »; копія наказу Департаменту охорони здоров'я ОМР №523 від 22.12.2023 року Про направлення медичних працівників до складу позаштатної постійно діючих ВЛК при районних ІНФОРМАЦІЯ_6 для проведення медичного огляду громадян України у 2023-2024 року з відповідним переліком; пояснення ОСОБА_3 від 30.08.2024 року; копію паспорта ОСОБА_3 ; рапорт ст. о/у УСР в Одеській області ДСР НП України І. Яковлєва; лист з Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації НАЗК; листи НАЗК; наказ про затвердження положення УСР; положення про УСР; витяг з наказу ДСР; рапорт про закінчення перевірки.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я ОМР №523 від 22.12.2023 року та наказу КНП «Міська лікарня №5» ОМР № 9 від 18.01.2024 до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 було включено медичну сестру КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Відповідно до пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами на яких поширюється дія цього закону є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що вона не має медичної освіти, а тому незрозуміло в якості кого вона була включена до складу вищевказаної позаштатної постійно діючої військово-лікарської медичної комісії, та органом, який склав протокол також не було долучено жодних доказів, що ОСОБА_1 на передбачених законом підставах може бути включена до її складу, та є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 під час судового розгляду справи було надано довідку КНП «Міська лікарня №5» ОМР № 170-ВК від 21.10.2024 року, згідно якої остання працює у вказаному закладі з 21.01.2015 року по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри (санітарка), згідно наказу №13-К від 21.01.2015 року. Згідно посадової інструкції до обов'язків молодшої медичної сестри ОСОБА_1 фактично входить слідкування за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму поліклініки.
Згідно приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки вона не є суб'єктом даних правовідносин, а докази, які б це спростовували, в матеріалах справи відсутні.
Натомість ОСОБА_1 було надано суду докази того, що вона не є суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а сам по собі факт її безпідставного включення до позаштатної комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі наказу, який вона підписала будучи неосвіченою особою, не утворює у неї обов'язку подавати відповідну Декларацію.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та те, що вона є суб'єктом вказаного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в її діях відсутні події і склад вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 10, 172-6, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ