Справа № 522/15533/24
Провадження по справі № 1-кп/522/3214/24
(повний текст)
01 листопада 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12024162510000925 від 22.06.2024 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ларжанка, Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, фізичну особу-підприємця, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
адвоката - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
16.09.2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162510000925 від 22.06.2024 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , заявив клопотання про скасування арешту майна, а саме з автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 400» р.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , що накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 05.07.2024 року.
В обґрунтування своїх доводів адвокат ОСОБА_6 посилається на наступне.
22.06.2024 року приблизно о 13:58 год. у м. Одесі, на розі вулиць Троїцька та Катерининська стався наїзд автомобілем «MERCEDES-BENZ GLE 400» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , яка на регульованому світлофорами перехресті, виконувала маневр лівого повороту з вул. Троїцька на вул. Катерининську, на пішохода.
В результаті наїзду, пішоходу спричинені тілесні ушкодження, з якими госпіталізовано до КНП «МКЛ-1» м. Одеси.
22.06.2024 року вході огляду місця події автомобіль «MERCEDES-BENZ GLE 400» р.н.з. НОМЕР_1 , було вилучено та поміщено на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів № 8 м. Одеса вул. Тираспольське шосе, 31В.
Автомобіль «MERCEDES-BENZ GLE 400» р.н.з. НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 .
05.07.2024 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLE 400» р.н.з. НОМЕР_1 накладено арешт, з метою проведення його автотехнічної експертизи.
Так, враховуючи викладене та беручи до уваги, що по кримінальному провадженню виникла необхідність у проведенні судової автотехнічної експертизи, слідчим було призначено вказану експертизу, та судовим експертом 08.07.2024 проведено огляд об'єкту дослідження автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 400» р.н.з. НОМЕР_1 , та проведено судові експертизи.
Тобто, з моменту накладення арешту на вказаний автомобіль і на даний час необхідність у даному виді забезпечення кримінального провадження повністю відпала, оскільки судовим експертом проведено всі необхідні огляди, дослідження судові експертизи автомобіля «MERCEDES-BENZ GLE 400» р.н.з. НОМЕР_1 , досудове розслідування завершено..
Таким чином, необхідність у забезпеченні схоронності автомобіля, а також недопущення втрати чи перереєстрації прав власності, або настання інших негативних наслідків, на даний час відсутня.
Позиція учасників кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вимог клопотання адвоката ОСОБА_9 , діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , посилаючись на той факт, що в рамках вказаного кримінального провадження вилучений транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ GLE 400» визнаний речовим доказом, крім того подальша дія обтяження у виді арешту майна є запорукою відшкодування у кримінального провадженні завданої шкоди потерпілій стороні, а тому слід залишити арешт майна в силі.
Адвокат ОСОБА_7 , який представляє інтереси потерпілої ОСОБА_8 , в судовому засіданні подав письмові заперечення на зазначене клопотання сторони захисту, пояснивши, що потерпіла внаслідок вказаного ДТП стала інвалідом, потребує реабілітації, в неї 2-є дітей на утриманні, вони витратили на лікування вже більше 120 000 гривень, автомобіль, на який накладено арешт буде гарантом відшкодування заподіяної шкоди.
Потерпіла ОСОБА_8 повнісю підтримала думку свого адвоката.
Розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_9 , діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані під час судового засідання документи, суд прийшов до наступних висновків.
Мотиви суду.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини першої статті 372 КПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, якимволодіє, користуєтьсячирозпоряджаєтьсяпідозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якоїможе бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
В ході судового засідання встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.07.2024 року було задоволено клопотання про накладення арешту, із забороною розпорядження та користування, на автомобіль марки Mercedes-Benz GLE 400, р.н. НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 , із установленням подальшого місця зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів АДРЕСА_3 , з подальшою передачею на відповідальне зберігання після проведення всіх необхідних експертиз.
Згідно ухвали слідчого судді встановлено, що на момент розгляду клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м Одеси ОСОБА_10 про арешт майна метою накладення арешту було збереження у якості речового доказу, оскільки вилучений автомобіль був предметом злочину та містив відомості про обставини вчинення інкримінованого злочину в рамках кримінального провадження №12024162510000925 від 22.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Згідно наданих документів та доводів учасників кримінального провадження судом встановлено, що адвокатом ОСОБА_9 заявлено як основний аргумент щодо необхідності скасування арешту з автомобілю те, що експертом була проведена автотехнічна експертиза, всі огляди автомобілю також були проведені, досудове розслідування завершене.
Окрім зазначених доводів, сторона захисту обмежилась лише цитуванням норм КПК в своєму клопотанні, що у сукупності свідчить недостатню обґрунтованість щодо скасування арешту з автомобілю на вказаному етапі розгляду обвинувального акту.
Всупереч заявленим вимогам, судом було також досліджено письмові заперечення представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 , зі змісту яких судом було встановлено, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин; витрати на лікування сплачуються хворим або його родичами. На момент пригоди автомобіль Mercedes-Benz GLЕ 400 д/н НОМЕР_1 згідно закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальністі власників наземних транспортних засобів» був застрахований АТ СК «Инго». Однак, страхова компанія відмовляється оплачувати лікування потерпілої до ухвалення вироку судом. Тобто лікування оплачується родиною хворої ОСОБА_8 З місця пригоди потерпіла була госпіталізована в КНП «Міська клінічна лікарня №1 «Одеській міської ради». Виписана 26.07.2024 р. Однак, 19.09.2024 р. була повторно прооперована (було проведено зняття Аф3). Починаючі з 19.09.2024 р. тобто, за три місяці після другої операції, витрати на лікування склали значну для її сім'ї загальну суму- 66361 (шістдесят шість тисяч триста шістдесят одну) гривню 16 коп. За рекомендацією лікарів потерпіла двічі проходила процес реабілітації. Тільки витрати на ці два процеси склали 45300 (сорок п'ять тисяч триста) гривень. Однак, обвинувачена відшкодувала тільки - 10000,00 (десять тисяч) гривень з вказаній суми. Реальна матеріальна допомога у лікуванні потерпілої надавалася після події у момент перебування у реанімації. Вище викладені факти можуть свідчити про те, що обвинувачена не має наміру відшкодувати потерпілій у повному обсязі завдану матеріальну та моральну шкоду. На стадії проведення досудового слідства потерпілої подана позовна заява з проханням стягнути на її користь з обвинуваченої моральну шкоду суму 1 000 000 (один мільйон) гривень. З моменту подачі позову моральна шкода не відшкодовується. Відомо, що страхова компанія моральну шкоду не відшкодовує. Немає ніякої гарантії, що після отримання з арешт майданчику автомобіля Mercedes-Benz GLE 400 д/н НОМЕР_1 , її власниця не розпорядиться їм на свій розсуд і реалізує. Розташований на арешт майданчику автомобіль обвинуваченої є гарантом забезпечення заявленого позову.
Суд враховує той факт, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, карається позбавленням волі на строк до восьми років.
В рамках кримінального провадження №12024162510000925 від 22.06.2024 до обвинуваченої заявлено цивільний позов на суму 1 030 000 гривень, які заявлено до обвинуваченої ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Застосовуючи аналогію закону, суд приходить до висновку, що й клопотання, які долучаються або вказуються в цивільному позові повинні відповідати вимогам цивільно-процесуального законодавства.
Згідно з приписами ч. 5, ч. 7 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. А у відповідності до п. 10 наведеної вище постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи розмір заявленого цивільного позову, відсутність документів щодо оцінки вартості вилученого автомобілю Mercedes-Benz GLE 400 д/н НОМЕР_1 , суд вважає, що станом на теперішній час підстав вважати, що вказаний автомобіль може перевищувати розмір цивільного позову та суми завданої шкоди, не встановлено, а тому арешт майна станом на теперішній час відповідає критеріям співмірності вилученого майна завданій матеріалій шкоді і сумі заявленої моральної шкоди.
Досліджені під час судового засідання матеріали дають суду достатні підстави для висновку, що забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги заперечення представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 в цій частині.
Метою накладення арешту було збереження у якості речового доказу, станом на теперішній час докази в судовому засіданні ще не дослідженні.
Суд приходить до висновку, що арешт було накладено обґрунтовано, докази у кримінальному провадженні ще не досліджувались, а тому в задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 167 - 174, 376 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 05.07.2024 року з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 01.11.2024 року о 16 год. 20 хв., в залі суду № 131.
Головуючий суддя: ОСОБА_12