№522/5112/24, 1-кп/522/2126/24
1.11.2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Приморської окружної прокуратури м. Одеси, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024162510000231 від 23.02.2024року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, непрацюючого, із середньо-спеціальною освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 09.12.2022 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 місяців арешту, звільненого 30.12.2022 року у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 02.05.2023 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 5 місяців арешту,
- обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд
Як вбачається, із обвинувального акта, ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що він достовірно знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 року №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-1X введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 року №3564-1X, продовжено з 14.02.2024 року строком на 90 діб, а також що було посилено кримінальну відповідальність за вчинення корисливих злочинів проти власності відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-Х від 03.03.2022 року, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 22.02.2024 року приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись біля продуктового кіоску, що розі вулиць Базарної, та Леонтовича, у м. Одесі, помітивши залишений без нагляду опертий об стіну вище указаного продуктового кіоска велосипед чорного кольору із наліпкою на рамі велосипеда помаранчевого кольору із написом «Up», реалізовуючи раптово виниклий корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до вище указаного продуктового кіоска та викрав велосипед, після чого покинув місце скоєння кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 1 260 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив письмове та усне клопотання, у якому просив закрити кримінальне провадження за №12024162510000231 від 23.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, та скасувати щодо указаного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», із підстав зазначених ним письмово.
У судовому провадженні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 заявив письмове та усне клопотання, у якому просив закрити кримінальне провадження за №12024162510000231 від 23.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, та скасувати щодо указаного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та звільнити його з-під варти у залі суду, із підстав зазначених ним письмово.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні погодився із клопотаннями прокурора та захисника.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_8 не з'явився, був повідомлений належним чином про необхідність явки до суду.
Суд, розглянувши указаний обвинувальний акт, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до вимог п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24) зазначено, що «Таким чином, Об'єднана палата робить висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння».
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2024 року становила 3028 грн., тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становило 1514 грн. на 2024 рік, та відповідно 2 неоподатковуваних мінімумів становили 3028 грн. Тобто кримінальна відповідальність за ст.185 КК України настає у разі крадіжки на суму, що становить 3028 грн.
Так як обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 22.02.2024 рокукрадіжки на суму 1 260 грн., його діяння не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене ст.185 КК України.
Пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що відповідно до положень Закону України №3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора та захисника підлягають задоволенню.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.09.2024 року було продовжено ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів строком до 10.11.2024 року, із визначенням розміру застави 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн.
Суд вважає, що міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою необхідно скасувати, так як у подальшому застосуванні такого запобіжного заходу відпала потреба. Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.27, 100, п.4-1 ч.1 ст.284, 331, 372, 392, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження за №12024162510000231 від 23.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, та про скасування щодо указаного обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - задовольнити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження за №12024162510000231 від 23.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, та про скасування щодо указаного обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та звільнення його з-під варти у залі суду - задовольнити.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162510000231 від 23.02.2024 року (справу №522/5112/24, 1-кп/522/2126/24) за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - закрити, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн. обрану згідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.09.2024 року скасувати, та звільнити його з-під варти у залі суду.
Речовий доказ - оптичний диск формату DVD - R у корпусі білого кольору, об'ємом 4,7 ГБ зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 7 днів у Одеський апеляційний суд.
Суддя ОСОБА_1
01.11.2024